Основи психології соціального прогнозування: робоча програма навчальної дисципліни: третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти, система післядипломної освіти; спеціальність 053 «Психологія»; галузь знань – 05 Соціальні та поведінкові науки / [за наук. ред. О. В. Суший ; розробники: О. В. Суший, Т. В. Данилова, В. В. Жовтянська, О. Ю. Кухарук, О. Р. Малхазов, В. О. Татенко] ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної соціальної та політичної психології. – Кропивницький, 2022. – 21 с.

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна за вибором

У сучасному світі аналіз та прогнозування соціальних змін передбачають роботу з невизначеністю і складністю, тобто умови, за яких традиційні способи прогнозування швидко застарівають. Невизначеність зумовлюється чинниками зовнішнього і внутрішнього середовища, залежить від численних об’єктивних і суб’єктивних факторів. Складність зумовлюється численністю задіяних змінних – великою кількістю бкторів та їхніх інтересів, різними рівнями змін та їхнім співвідношенням, а також складними соціальними процесами, що відбуваються під час розроблення та впровадження прогнозів у соціальну реальність. Складні проблеми соціального розвитку та системні зміни, необхідні для їх вирішення, є багатофакторними, багаторівневими і багатоаспектними, через це створення прогнозів вимагає застосування інтегрованого (комплексного) підходу, що передбачає використання поряд з об’єктивними індикаторами також і суб’єктивних показників. Це дає підстави звернутися до проблеми інтеграції соціально-психологічного знання і соціальної прогностики, оскільки постає потреба в більш адекватній артикуляції питань психологічного забезпечення соціального прогнозування.

У царині академічних видань наразі бракує фундаментальних наукових розробок, присвячених теоретичному і методологічному обґрунтуванню психологічного забезпечення соціального прогнозування як науково-теоретичної та предметно-практичної діяльності. У зарубіжних наукових публікаціях з проблематики соціального прогнозування представлено чималий арсенал методів, зокрема й соціально-психологічних, які використовують у прогностичних дослідженнях і застосовують для вирішення проблемних питань у різних наукових галузях або тих чи інших сферах суспільної життєдіяльності. Натомість для (пост)радянської наукової школи більш характерний крен у бік філософського-методологічного осмислення як онтологічних, так і епістемологічних імплікацій, що зумовило переважно філософську візію соціальної прогностики в соціогуманітарному пізнанні. Попри беззаперечну актуальність запиту на психологічне забезпечення прогнозування соціальних процесів, особливо для сучасної України, наразі спостерігаються лише поодинокі спроби представників соціально-психологічної науки обґрунтувати загальнометодологічні засади соціально-психологічного прогнозування.

Предмет навчальної дисципліни

Навчальна програма є експериментальною розробкою, мета якої – ознайомити з теоретичними і методологічними засадами психології соціального прогнозування. Потенціал соціально-психологічної науки у сфері вивчення та прогнозування соціальних явищ дає змогу суттєво доповнювати цілісний процес наукового прогнозування, тобто робити цей процес більш цілісним, а його результати – прогнози – більш точними, що, відповідно, здатне суттєво поліпшити управлінську спроможність якісно задовольняти актуальні суспільні потреби.

Мета навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни – дати слухачам узагальнене і систематизоване знання про психологічні засади соціального прогнозування, зокрема теоретичні позиції, методологічні принципи та підходи, що є основою психологічного забезпечення соціального прогнозування; розвинути в них уміння і навички соціально-психологічного прочитання проблем прогнозування соціальних процесів і явищ; надихнути на соціально-психологічні новації в річищі розроблення стратегій і технологій соціального прогнозування; сформувати компетентності експертної діяльності щодо психологічно обґрунтованого оцінювання стратегій і технологій соціального прогнозування.

Основні завдання

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати наукові уявлення про соціально-психологічну сутність досліджень майбутнього;

• дати уявлення про зміст і значення соціально-психологічного дослідження проблематики соціального прогнозування;

• викликати інтерес і сформувати здатність до теоретичного та методологічного аналізу соціально-психологічних аспектів розроблення стратегій і технологій соціального прогнозування;

• зацікавити і допомогти оволодіти теорією та методологією психологічного забезпечення соціального прогнозування;

• сформулювати знання щодо пізнавального і перетворювального потенціалу психологічних підходів до прогнозування соціальних процесів та явищ;

• дати уявлення про соціально-психологічні особливості переживання і осмислення візій майбутнього в умовах невизначеності;

• сприяти розвитку психологічно обґрунтованого прогнозного бачення, готовності до ініціативної участі в практиці соціального прогнозування та експертній діяльності.

Підсумкові та інтегративні результати вивчення навчальної дисципліни

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• основні вектори розвитку теоретичних і методологічних підходів соціального прогнозування, їх еволюцію в соціально-гуманітарному та культурно-історичному пізнанні;
• психологічну сутність процесу передбачення майбутнього, про підходи до дослідження відповідного роду соціально-психологічних явищ;
• соціально-психологічні концепції та підходи до прогнозування соціальних процесів;
• мати уявлення про соціально-психологічні аспекти розроблення стратегій і технологій соціального прогнозування.

уміти:

• аналізувати, систематизувати, класифікувати і застосовувати психологічні підходи до прогнозування соціальних процесів та явищ;

• використовувати пізнавально-інтерпретаційні можливості соціально-психологічного дослідження для розроблення стратегій і технологій соціального прогнозування;

• здійснювати соціально-психологічні інтервенції під час прогнозування соціальних процесів та явищ у сучасних українських реаліях, зокрема повоєнного відновлення, подолання травматичних наслідків війни;

• застосовувати знання в практичних ситуаціях та в експертній діяльності.

Результати навчання (компетентності)

Загальні компетентності:

ЗК1. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

ЗК2. Знання та розуміння предметної сфери і розуміння професійної діяльності.

ЗК4. Здатність вчитися і здобувати сучасні знання.

ЗК5. Здатність бути критичним і самокритичним.

ЗК6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

ЗК7. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).

ЗК10. Здатність реалізовувати свої права та обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав та свобод людини і громадянина в Україні, знання юридичних та морально-етичних нормативно-регулятивних засад професійної діяльності психолога і готовність неухильно їх дотримуватись.

ЗК11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної сфери, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій; використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та здорового способу життя.

ЗК12. Здатність розуміти психологічний зміст суспільних процесів і впливати на них з позицій принципу гуманізму; ставитися з повагою до мультикультурності і різноманітності.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

СК1. Здатність оперувати категоріально-понятійним апаратом психології.

СК2. Здатність до ретроспективного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду розуміння природи виникнення, функціонування та розвитку психічних явищ.

СК3. Здатність до розуміння природи поведінки, діяльності та вчинків.

СК4. Здатність самостійно збирати і критично опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати психологічну інформацію з різних джерел.

СК5. Здатність використовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій.

СК6. Здатність самостійно планувати, організовувати та здійснювати психологічне дослідження.

СК7. Здатність аналізувати та систематизувати отримані результати, формулювати аргументовані висновки і рекомендації.

СК10. Здатність дотримуватися норм професійної етики.

СК11. Здатність до особистісного і професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.

Програмні результати навчання:

ПР1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи її розв’язання.

ПР2. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ у контексті професійних завдань.

ПР5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проєктивні методики тощо) психологічного дослідження і технологій психологічної допомоги.

ПР9. Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання.

ПР10. Формулювати думку логічно, доступно, дискутувати, обстоювати власну позицію, модифікувати висловлювання відповідно до культуральних особливостей співрозмовника.

ПР13. Взаємодіяти, вступати в комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, які мають інші культуральні чи гендерно-вікові відмінності.

ПР16. Знати, розуміти і дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога.

ПР17. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, обстоювати гуманістичні і демократичні цінності в професійній та громадській діяльності.

Характеристика навчальної дисципліни
Шифр та найменування галузі знань: 05 «поведінкові науки»				Цикл дисциплін за навчальним планом: вибіркова
Код і назва спеціальності: 053 «Психологія»				Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр. Освітній ступінь: бакалавр
Курс: 3 Семестр:5/6				Методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота
Кількість кредитів ЕСТS	Кількість годин		Кількість аудиторних годин		Лекції		Семінари	Заліки за модулями		Самостійна робота (СРС)
1	30		20		5		5	1		5
Кількість тижневих годин		Кількість змістових модулів				Кількість заліків за модулями / контрольних робіт			Вид контролю
		1				1			залік

Загальний обсяг курсу – 30 годин (1 кредит ЄКТС), з яких
10 годин відводиться на лекційні заняття,
10 годин – на практичну роботу,
6 годин – на самостійну роботу,
2 години – консультації,
2 години – підсумкові заходи.

Система контролю та оцінювання. Протягом періоду вивчення дисципліни оцінюються доповіді та відповіді слухачів на практичних заняттях. Завершується вивчення курсу заліком.

Цільова аудиторія. Студенти психологічного, педагогічного та соціологічного профілів, слухачі закладів вищої освіти з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, факультетів і кафедр психології класичних університетів, закладів вищої освіти управлінського профілю, закладів післядипломної освіти.