Прес-реліз – Дослідження психологічного стану населення в умовах повномасштабної війни

12 вересня 2022 року на прес-конференції в Interfax Благодійний фонд адаптації до мирного життя “Майнді” та компанія Kantar Україна, що є експертом у сфері маркетингових даних та аналітики, спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України оприлюднили результати всеукраїнського дослідження психологічного стану населення в умовах повномасштабної війни. Таке дослідження зроблено вперше з початку вторгнення Росії.

У конференції взяли участь провідні фахівці з галузі психології та ті, хто щодня cтикається і допомагає вирішити психологічні проблеми суспільства, як військових, так і цивільних:  Світлана Чуніхіна, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України; Олександра Машкевич, Генеральна директорка Директорату медичних послуг МОЗ України; Анатолій Сичевський, Начальник Психологічної служби ДСНС України;  Юлія Мазур, заступник генерального директора Директорату реабілітації та медичного забезпечення Міністерства у справах ветеранів України; Тарас Єрмаков, співзасновник БФ «МАЙНДІ»; Дарина Цепкова, співзасновниця БФ «UAF Coin». Науковий керівник дослідницького проекту на волонтерських засадах доктор психологічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Любов Найдьонова.

 

Аналіз психологічного стану населення в умовах війни був зроблений з метою допомогти визначити проблемні місця, що дозволить надалі підтримати населення під час військових дій і повоєнного відновлення України. Адже, психологічні наслідки війни включають, зокрема, довготривалу шкоду психоемоційному благополуччю і працездатності особистості, розлади соціальної адаптації і поведінки, поширення конфліктогенних явищ у громадах, посилення відцентрових тенденцій у суспільстві в цілому.

Дослідження було здійснене методом онлайн опитування на онлайн-панелі Kantar Україна і охопило осіб віком 18-55 років в містах України з населенням понад 50 тис. Участь в опитуванні була добровільною та анонімною. Методологія дослідження, у тому числі розроблені індикатори та опитувальник, базуються на наукових розробках Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Перший етап стартував в кінці липня – на початку серпня, опитування проводилося на підконтрольних уряду України територіях.

Ключові висновки дослідження

  1. Незважаючи на важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 балів з 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп і регіонів. Найбільший внесок у відчуття психологічного благополуччя приходиться на складову самооцінки (позитивне ставлення респондентів до самих себе). У той же час інструментальні складові благополуччя, такі, як здатність до саморегуляції емоцій та опанування складними емоційними станами (емоційна складова) або здатність справлятися з життєвими викликами (складова життєстійкості) оцінюються гірше. Така ситуація свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві у зв’язку з війною ще триває, але ресурсів для її подальшого підтримання може бракувати.

Суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, є нижчою, ніж серед тих, хто не був переміщений, або вже повернувся додому.

  1. 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз у зв’язку з перебуванням у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів або близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому ч числі 16% втратили когось з близьких. Перебували в окупації, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитуваний (5%) зазнав гіперкумулятивної травматизації – тобто пережив або став свідком усіх зазначених типів травмівних подій (обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон). Лише 9% громадян заявили, що у жодний спосіб не стикалися з жодною травмівною подією за період повномасштабної війни.
  2. Переважна більшість опитаних (понад 90%) мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають в зоні ризику розвитку ПТСР.
  3. Перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та поширення в суспільстві культури психологічного здоров’я, яка передбачає, передусім, готовність розпізнати наявні проблеми і звернутися по допомогу в разі необхідності.
  4. Рівень емоційної солідарності з приймаючими громадами як індикатор впливу на психологічне благополуччя внаслідок внутрішньої міграції є вищим за середній – відповідний індекс становить 37 балів з 50 можливих. Водночас громадяни схиляються до пасивного або декларативного типу солідарності – наявності позитивного ставлення до приймаючих громад при відносно невисокій готовності дієво інтегруватися у них, долучаючись до тих чи інших форм спільної дії.
  5. Близько 70% респондентів не відчували потреби звертатися по психологічну допомогу протягом останнього місяця. Лише 3% респондентів отримували таку допомогу і ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки не реалізували це бажання. Майже половина (45%) респондентів визнають, що їм потрібно «наважитися», щоб звернутися по психологічну допомогу. Ще близько третини громадян (30%) готові отримувати психологічну допомогу лише на безоплатній основі. Лише 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності, причому серед людей віком 41-55 років частка поінформованих з цих питань значущо менша – 24%.
  6. Повномасштабна війна на території України несе серйозні загрози психологічному здоров’ю і благополуччю більшості населення. Протидія цим загрозам та подолання їх деструктивних наслідків вимагає організації національної системи заходів зі збереження та відновлення психологічного здоров’я громадян, чільними складовими якої мають стати:

– створення мережі центрів (ресурсів, платформ, гарячих ліній) психологічної допомоги населенню, у тому числі на безоплатній основі;

– реалізації широкомасштабної психоедукаційної кампанії в ЗМІ, спрямованої на популяризацію культури турботи про психологічне здоров’я і дестигматизацію людей, які потребують психологічної допомоги;

– розробки єдиних стандартів інформаційного висвітлення подій війни з метою уникнення вторинної травматизації аудиторії через медіа і неухильного дотримання медіа-спільнотою цих стандартів протягом дії воєнного стану.

  1. Вагому роль в координації зусиль професійної психологічної спільноти, центрів ухвалення цивільних і військових рішень може зіграти ініційована першою леді Оленою Зеленською Національна програма психічного здоров’я і психосоціальної підтримки.

Дослідження реалізовується за фінансової підтримки UAF Coin (uafcoin.com) – благодійного фонду та волонтерської криптомонети, створених українською криптосоцмережею Sl8 (sl8.online) для підтримки ЗСУ.

Повний запис прес-конференції можна подивитися за цим посиланням.

Презентація результатів дослідження доступна для завантаження тут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *