1-10 жовтня 2021 року Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України проведено опитування в рамках щорічного моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та заходів з її реформування. Опитування проведено за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. В силу тематики опитування разом із генеральною сукупністю було досліджено підвибірки за окремими категоріями респондентів (педагогічні працівники, респонденти, в сім’ях яких є учні, абітурієнти або студенти), тобто був застосований принцип так званої опуклої вибірки Опитування проводилося методом інтерв’ювання. Опитано 2000 респондентів у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополь і захоплених сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.
- Одним з найбільш відчутних ефектів освітніх реформ в Україні є зниження корупційних ризиків у сфері освіти. Менш ніж 5% громадян повідомили, що цього року їм довелося давати хабарі вчителям або викладачам, тоді як у 2015 році цей показник був удвічі вищим (10,4%), а у 2007-му сягав 17%. У західних областях України рівень корупції в освіті є трохи вищим, ніж у середньому по вибірці, – 7,5% респондентів, що мешкають у цьому регіоні, зізналися в епізодах хабарництва. На Півдні, за самозвітами респондентів, ситуація є помітно кращою, ніж у країні в цілому: давали хабарі вчителям або викладачам лише 1,5% респондентів.
- Майже 30% респондентів, діти яких цього року вступали до закладів вищої освіти, повідомили, що вони вступили саме туди, куди хотіли, на бюджетну форму навчання. Ще 22% вступили також на бюджет, але не зовсім туди, куди хотіли. Близько 40% вступили куди хотіли, але за контрактом (платитимуть за навчання). Понад три чверті (76,2%) опитаних заявили, що вступити вдалося без хабарів та блату. Варто зазначити, що починаючи з 2018 року цей показник жодного разу не опускався нижче 70%.
- Водночас лише чверть респондентів (24,3%) тією або іншою мірою погоджуються з тим, що завдяки заходам, які вживалися державою, нинішній рік став роком без корупції на вступних іспитах до закладів вищої освіти. Понад 30% опитаних з цим твердженням зовсім або скоріше не згодні, а 36,7% утруднюються з відповіддю. Такий песимізм можна віднести на рахунок інертності громадської думки, в якій наразі ще панують переконання, що все в Україні наскрізь корумповане. А от серед респондентів, у сім’ях яких є молоді люди, що цього року вступали до ЗВО, і які мають свіжий досвід безпосередньої взаємодії із системою вступу, розподіл думок щодо цього питання істотно відрізняється від середнього по вибірці. Майже 45% опитаних, в сім’ях яких є діти, котрі успішно вступили цього року до ЗВО, погоджуються, що нинішня вступна кампанія обійшлася без корупції, не погоджуються – 26,8%. Показово, що навіть серед тих респондентів, чиї рідні так і не змогли вступити до вишів, 37,5% вважають, що іспити відбувалися чесно і результати цьогорічної вступної кампанії є справедливими, і лише 25% так не вважають.
- Близько половини громадян (49,2%) вважають, що остаточно подолати хабарництво та корупцію у вітчизняній системі освіти однаковою мірою заважають як брак політичної волі в керівників освітньої галузі, так і небажання самих людей відмовитися від давання хабарів. Майже 22% опитаних упевнені, що на заваді антикорупційній політиці стоять передусім прості люди, а кожен шостий респондент (16,2%) покладає відповідальність виключно на керівників освітньої галузі. Мешканці східних областей частіше, ніж у середньому по вибірці, схильні винуватити в корупції брак політичної волі (20,6%) ніж небажання простих людей відмовлятися від хабарів (12,7%), але частка відповідей «однаковою мірою і те, й те» тут є найвищою серед усіх регіонів – 59%.
- На гіпотетичну пропозицію працівника освіти допомогти із вступом до закладу вищої освіти або з одержанням бажаної оцінки за певну винагороду понад 30% опитаних відповіли б відмовою і майже 10% – ще й поінформували б про це громадські чи правоохоронні органи. Проте кожен шостий респондент (16,4%) скористався (-лася) б цією пропозицією. При цьому частка таких відповідей невпинно зростає протягом останніх років (12,8% у 2015 р., 13,4% – у 2018-му). Найбільш лояльними до корупційних пропозицій з боку працівників освіти виявилися мешканці Центрального регіону, де майже чверть опитаних (23,8%) готові прийняти таку «допомогу». Найменш толерантні до корупційних пропозицій в освіті респонденти південних областей, де 40,7% їх відхилили би і ще 10,4% – до того ж поінформували відповідні органи.
- Не менш гостро громадська думка реагує на проблему насильства в закладах освіти. Широкого розголосу набуло поранення з арбалета вчителів, яке вчинила колишня випускниця однієї із шкіл м. Полтави на початку вересня цього року. Громадяни пов’язують цей та подібні йому прикрі інциденти передусім з переповненістю інформаційного простору сценами жорстокості та насильства (так вважають 34,3% опитаних) та надмірним захопленням дітей інтернетом, де їх підштовхують до протиправної поведінки, розбещеності, суїцидів та насильства (33,9%). Трохи менше респондентів убачають причину в неблагополучній ситуації в суспільстві у цілому (21,6%). На цькування, якого зазнають діти в школі від однолітків, припадає 18,4% відповідей. Помітно слабшою є тенденція покладати провину на незадовільну роботу шкільної психологічної служби, брак належної профілактики психічних відхилень (14,4%), непедагогічну поведінку вчителів (13,2%) та перевантаженість шкільної програми, що підриває психічне здоров’я учнів (11,5%).