Відділ психології масової комунікації та медіаосвіти

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред.. Л.А. Найдьонової, М.М. Слюсаревського. – Київ, 2016. – 16 с.

Схвалено президією Національної академії педагогічних наук України 21 квітня 2016 року

Головною метою Концепції є сприяння розбудові в Україні ефективної системи медіаосвіти заради забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-інформаційної грамотності і медіакультури відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей, що забезпечує фундамент інформаційної безпеки держави у протистоянні агресивним зовнішнім інформаційним впливам і пропаганді. Концепція спрямована на підготовку і проведення широкомасштабного поетапного експериментального і подальшого масового впровадження медіаосвіти в педагогічну практику на всіх рівнях; пріоритетне започаткування шкільної медіаосвіти, яка стане головною інтеграційною ланкою формування цілісної системи медіаосвіти; забезпечення медіаосвіти у вищій школі, насамперед при підготовці фахівців педагогічного профілю; врахування завдань медіаосвіти в ході здійснення освітніх реформ та планування відповідних бюджетних асигнувань; ініціювання широкої громадської підтримки медіаосвітнього руху, включаючи міжнародну співпрацю в цій сфері. Обов’язки провідного координатора впровадження медіаосвіти в країні покладаються на Національну академію педагогічних наук України. Концепція містить основні терміни, мету, завдання й пріоритети розвитку медіаосвіти в Україні, основні принципи і форми медіаосвіти, напрями, етапи та умови реалізації Концепції.

О.Т. Баришполець, Л.А. Найдьонова, Г.В. Мироненко, О.Є Голубєва, В.В. Різун та ін.; За ред.. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2009. – 440 с.

У посібнику детально аналізується суперечливий вплив, який справляє сучасний інформаційний простір на людину. Розкриваються соціально-психологічні механізми взаємодії виробника і споживача інформації в умовах українського медіапростору, переваги та небезпеки перегляду дітьми мультфільмів, користування Інтернетом та ін. На основі новітніх медіапсихологічних досліджень характеризується реальний стан медіакультури української молоді. Узагальнюється досвід медіаосвіти інших країн, пропонується вітчизняна модель медіаосвіти та експериментальна програма курсу «Медіакультура» для старшокласників, зібрано практичні матеріали та методики. Посібник розраховано на використання вчителем як робочого матеріалу для підготовки і проведення медіаосвітніх занять із старшокласниками та організації інших форм медіаосвіти з дітьми різного віку. Стане в пригоді педагогам, психологам, батькам, усім, кого цікавлять проблеми психології масової комунікації та медіаосвіти.

Л.А. Найдьонова; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – вид. друге, стер. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – 244 с.

В експериментальному підручнику зібрано необхідний обсяг інформаційно-методичного матеріалу для підготовки педагогів з проблем психологічного впливу сучасних медіа та рефлексивних способів опанування найгостріших викликів інформаційного суспільства. Рефлексія трактується як переосмислення, тобто перебудова системи смислів, що поєднують у взаємодії різних суб’єктів. Засвоєння курсу медіапсихології на основі рефлексивного підходу розглядається як необхідна складова розвитку медіакомпетентності педагога. Книга може бути корисною усім фахівцям, дотичним до медіаосвіти дітей та молоді, шкільним психологам, слухачам системи післядипломної педагогічної освіти, майбутнім журналістам, а також батькам і широкому колу читачів, зацікавлених у розумінні психологічних феноменів інформаційного простору.

О. Т. Баришполець ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К.: Міленіум, 2014. – 196 с.

В словнику вперше в Україні здійснена спроба дати тлумачення термінів, які виникли у зв’язку з глобалізаційними процесами розвитку інформаційного суспільства. Чисельність та специфіка термінів обумовила структуру словника. Він складається з трьох розділів: «Медіакультура особистості та суспільства», «Інтернет- і кіберкультура», «Медіапсихологія та медіаосвіта», в яких об’єднано понятійні апарати цих галузей життя суспільства. Розрахований в першу чергу на викладачів шкільного і вишівського курсів «Медіакультура», учнів середніх шкіл, студентів ВНЗ, які вивчають цей курс а також журналістів, психологів, широкі кола педагогічної громадськості.

За ред. Л.А. Найдьонової, Н.І. Череповської

Програма складається з чотирьох змістових модулів, присвячених медіаграмотності, кіберкультурі, аудіовізуальній та загальній інформаційній культурі. Метою вивчення курсу «Медіакультура» в старших класах є підвищення ресурсності медіапрактик, профілактика зловживання медіа, сприяння становленню механізмів саморегуляції взаємодії з медіа. Програма відповідає віковим потребам старшокласників, враховує досвід апробації в усеукраїнському експерименті попереднього курсу для 10-класників, забезпечує високий ступінь варіабельності на розсуд учителя, визначаючи ключові результати вивчення курсу.  Упровадження навчальної програми сприятиме розвитку медіакультури старшокласників, професійному і громадянському самовизначенню, збереженню здоров’я у стресових ситуаціях, зумовлених медіа впливами і життєвими ситуаціями.  Адресована медіапедагогам, психологам, батькам; може бути корисною студентам педагогічних і психологічних спеціальностей, старшокласникам, усім зацікавленим користувачам.

Медіаосвітня програма курсу за вибором «Медіакультура» для учнів 9, 10, 11 класів закладів середньої освіти / Л.А. Найдьонова, Н.І. Череповська, О.Л. Вознесенська, Ю.С. Чаплінська, І.О. Бондаревська, Н.О. Обухова, Н.Л. Дятел, О.О. Кришовська; за заг. наук. ред. Л.А. Найдьонової, ред. Н.І. Череповської. Київ, 2018. 80 с. http://mediaosvita.org.ua/book/navchalna-programa-mediakultura/

Череповська Н. І. Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ. Візуальна медіакультура. – К.: Видавництво «Шкільний світ», 2010. – 128 с.

Книжка «Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ. Візуальна медіакультура» – одна із перших спроб дати учням систему знань і практичних умінь для орієнтування в інформаційних потоках сьогодення: пошуку, засвоєння, застосування необхідної інформації; адекватного сприймання, критичного осмислення, звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноформатної медіапродукції. «Медіакультура учнів ЗОШ. Візуальна медіакультура» – експериментальний варіант спеціального курсу для учнів старшої школи.

Тут представлений методично-практичний матеріал для медіапедагогів, учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, батьків і всіх тих, кому не байдуже майбутнє молодого покоління в нових умовах інформаційного суспільства.

Череповська Н. І. Візуальна медіакультура: розвиток критичного мислення і творчого сприймання. Методичні рекомендації до медіаосвітнього курсу «Медіакультура» для старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: МІЛЕНІУМ, 2014. – 116 с.

Методичні рекомендації курсу «Візуальна медіакультура: розви­ток критичного мислення і творчого сприймання» відповідають одно­му з модулів Програми курсу за вибором для учнів 10 класу загально­освітніх навчальних закладів «Медіакультура», створеної лабораторією психології ЗМК та медіаосвіти ІСПП НАПН України, і спрямовані на оп­тимізацію впровадження та викладання медіаосвітніх курсів з медіакуль­тури і медіаграмотності для старшокласників. Метою методичних ре­комендацій є скерування роботи медіапедагогів у процесі формування візуальної медіакультури учнів та розвитку їхнього критичного мислен­ня і творчого сприймання в умовах сучасної візуальної медіареальності.

Н.І. Череповська // Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2017. –156 с.

У навчально-методичному посібнику пропонуються способи оптимізації процесу виховання патріотизму у старшокласників, студентів та розвитку їхньої медіаграмотності засобами медіаосвіти. Автор посібника висуває ідею ресурсності патріотизму особистості в умовах інформаційної війни та збагачення його такими новими інструментальними якостями, як свідоме ставлення до інформації, здатність до рефлексії емоцій, почуттів щодо сприйнятого, спроможність критично осмислити інформацію і зробити самостійні висновки, творчо переосмислити повідомлення та ін. До уваги педагогів подаються навчальні матеріали, методичні і практичні рекомендації щодо прищеплення молоді почуття патріотизму та розвитку її медіаграмотності. Крім теоретичних розробок, представлено програму і методику виховання патріотизму засобами медіа «Я – патріот», а також опис технологій розвитку нових якостей патріота, притаманних цифровій добі й особливо актуальних в умовах інформаційної війни. Адресується вчителям, медіапедагогам, психологам, викладачам, соціальним педагогам/працівникам, батькам і всім тим, хто цікавиться темою сучасного українського патріотизму.

Л. А.Найдьонова, О. Т. Баришполець, О. Є. Голубєва, Мироненко Г.В., Найдьонова Л.А., Обухова Н.О., Череповська Н.І.; наук. ред. Л. А.Найдьонова ; Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. – К., 2013. – 100 с.

Практикум «Медіакультура» є експериментальним дидактичним комплексом теоретико-практичних завдань для самостійної індивідуальної та групової роботи учнів. Комплекс призначений для практичного засвоєння курсу за вибором для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів «Медіакультура».

До робочого зошиту включено творчі завдання, питання для дискусії, завдання для самооцінки учнем власних знань, умінь і навичок, набутих у ході вивчення курсу, цікаві факти, довідкові та статистичні матеріали, що можуть бути корисними для виконання практичних завдань.

Череповська Н.І. – Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. – Київ, 2008. – 28 с.

Програма курсу «Медіакультура» ґрунтується на теоретичних засадах і практичних здобутках вітчизняної психології, зарубіжної медіапсихології й психології медіаосвіти. Засадничим принципом ідеї медіа-освіти у школі є надання учням теоретичних знань про ЗМК, формування умінь критичного ставлення до медіа-продукції загалом та практичних навичок, спрямованих на пошук потрібної медіа-інформації, дистанціювання від непотрібної, створення власних медіа-текстів.

Відповідно структура програми має вступ, чотири розділи: теоретичний, дослідницький, практичний творчий, післямову.

Методичне забезпечення курсу становить:лекційний матеріал, методи дослідження медіатексту, методи і прийоми пошуку інформації, профілактичні захисні методи, а також методи стимулювання продуктивної медіатворчості і творчого медіасприймання зокрема.

Програма орієнтована на медіапедагогів, учителів, шкільних психологів, соціальних педагогів.

Л. А. Найдьонова; упорядник В.О. Снігульська. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2014. – 96 с. (Бібліотека “Шкільного світу”)

Кібербулінґ – це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Методичні рекомендації присвячено проблемі виявлення в дитячому середовищі ситуацій кібербулінґу, порівняння їх із ситуаціями фізичного цькування і психологічного терору без опосередкування новітніми технологіями.

Роз’яснюються причини виникнення цих негативних явищ, пропонуються способи подолання і напрями профілактики.

Приділено увагу правилам проведення бесід з батьками тих дітей, що потрапили в ситуацію жертви, стали кібер-булерами (переслідувачами), або мимовільно були втягнуті в процес як учасники чи свідки.

Може бути корисна вчителям загальноосвітніх шкіл, методистам міських (районних) методкабінетів, шкільним психологам і соціальним педагогам, іншим фахівцям, що працюють з дітьми, підлітками та старшокласниками, батькам і всім зацікавленим дорослим.

Г.В. Мироненко; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної і політичної психології. – К.: Імекс-ЛТД, 2015. – 134 с.

У монографії представлено проблему «віртуалізації» як нового способу адаптації свідомості сучасної людини до медіатизованого інтернетизованого простору.

Аналізуються специфічні просторово-часові характеристики віртуальної реальності. У контексті темпорально-мотиваційної моделі адаптації людини у віртуальному просторі презентуються результати експериментального дослідження особливостей модифікації часових уявлень медіакористувачів.

Окреслено шляхи конструктивно-творчої адаптації людини у віртуальному світі, пропонуються способи і методи ефективної та безпечної її взаємодії із сучасними мультимедійними технологіями.

Для науковців, викладачів, студентів і аспірантів у галузі психології, практичних психологів системи освіти та всіх,хто цікавиться проблемами взаємодії людини з медіа в сучасному суспільстві.

Олена Голубєва. – К. : Шкільний світ, 2012. – 93 с. : рис. – (Бібліотека “Шкільного світу”)

Навчально-методичний посібник, який розкриває основні ознаки сучасного світу медіа, механізми масового залучення до них людей, походження віртуально-екранного світу та основні його закономірності.

Найбільша цінність цієї розробки полягає в описанні різних форм роботи з дітьми:це і комплексна програма студії мультиплікації, яка може бути використана для шкільної кіностудії, це і майстер-класи для позакласної форми роботи з дітьми середнього шкільного віку, це і медіаклуб для старшокласників.

Автор представляє багаторічну роботу анімаційної студії, як досвід інтеграції різних форм роботи учнів з медіа, а також як таку, що здатна розкрити творчий потенціал дитини.

Включено медіа-освітню програму для позашкільних навчальних закладів.

Ольга Плетка, Юлия Чаплинская. – К. : Талком, 2017. – 232 с.

В своей профессиональной деятельности психологи и психотерапевты соприкасаются с различными психологическими травмами, преодоление клиентом которых и будет определять успешность работы специалистов.

В методическом пособии раскрыты основы и особенности работы с травмой специалистов в разных психологических парадигмах.

Описаны методы оказания помощи, этапы работы и особенности понимания природы травмы в арт-терапии, транзактном анализе и нарративном подходе.

Представлена подборка методик и техник практической направленности для работы с последствиями психологической травмы.

Пособие рассчитано на специалистов помогающих профессий, волонтеров, работающих с клиентами, пережившими травмирующий опыт.

О. Т. Плетка, Ю. С. Чаплинская. – К.: Университет “Украина”, 2016. – 114 с.

Профессиональная деятельность специалистов сферы сопряжена со многими подводными камнями в практической деятельности.

Методическое пособие посвящено процессам регуляции и саморегуляции деятельности с целью профилактики эмоционального истощения и оказания помощи и самопомощи при нестабильном эмоциональном состоянии или чувстве беспомощности.

Описаны особенности работы с вынужденными переселенцами, бойцами и ветеранами АТО.

Представлены авторские методики работы по профилактике профессионального выгорания. Методическое пособие рассчитано на широкий круг интереса со стороны специалистов социальной сферы.

Досліджуються психологічні аспекти актуальної суспільно-політичної ситуації в країні, зокрема питання загальнонаціональної консолідації, розбудови громадянського суспільства, євроінтеграції та демократизації, соціальних процесів, що відбуваються в умовах зовнішньої воєнної агресії проти України. Аналізуються психологічні чинники формування та вияву громадянської ідентичності, політико-правової компетентності, патріотичних почуттів та ціннісних вимірів політичної свідомості українців.

«Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти» [Електронний ресур] / Матеріали І Всеукраїнської наукової конференції (м. Київ, 20–21 червня 2017 р.) // mediaosvita.org.ua.– 2017 – Режим доступу до ресурсу: http://mediaosvita.org.ua/book/materialy-vseukrayinskoyi-naukovo-praktychnoyi-konferentsiyi-mediatravma-v-umovah-informatsijnoyi-vijny-psyhologichnyj-ta-pedagogichnyj-aspekty/