З 15 по 21 вересня 2020 року Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провели опитування «Проблеми освітньої галузі у дзеркалі громадської думки». Вибірка репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв’ювання. Опитано 2000 респондентів у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополь і захоплених сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 2,2%.
Основні висновки
-
Опитування виявило тенденцію до погіршення ставлення громадян до вітчизняної освіти та її здобутків. Про це свідчить, наприклад, зменшення частки громадян, які вважають, що загальний освітній рівень населення за роки незалежності України підвищився, з 23,4% у 2019 році до 14,2% у 2020-му. Водночас понад третину респондентів (38,6%) упевнені, що населення, навпаки, стає дедалі менш освіченим (у 2019 році таких було 32,8%). Найбільш песимістично налаштовані мешканці східних (48,2%) та південних (41,8%) областей.
-
Менше ніж 5% респондентів оцінюють якість освіти, яку забезпечує сучасна освітня система України, як високу, що удвічі менше, ніж було у 2015 році (10,3%), та істотно менше, ніж у 2019-му (8,1%).
-
Лише 27,2% опитаних цілком або скоріше погоджуються з тим, що якісна освіта є доступною для всіх громадян, що в півтора раза менше, ніж у 2019 ці (43,8%). Це найнижчі показники за роки спостережень від 2014 року.
-
Істотно меншою також стала частка респондентів, які цілком або скоріше погоджуються із твердженням, що вітчизняна система освіти розвивається в правильному напрямі, – 26,4% проти 42,2% у 2019 році.
-
Як це не дивно, але на тлі зростання невдоволення якістю вітчизняної освіти в українському суспільстві водночас зменшується частка прихильників думки, що освітня система потребує реформування. Якщо у 2019 році цю позицію цілком або скоріше підтримували майже три чверті громадян (73,9%), то у 2020 році – менше ніж дві третини (64,6%). Найбільш виразною ця тенденція є на Сході, де на користь реформ наразі висловлюються трохи більше половини респондентів (53,6%).
-
Така ситуація свідчить про розчарованість суспільства в тому, як реалізуються освітні реформи. На момент останнього опитування лише кожен п’ятий (19,5%) респондент оцінював хід реформування цілком або скоріше позитивно (34,1% у 2019 році). Значна кількість громадян (43,3%) утруднюється дати чітку оцінку перебігу освітніх реформ. У східних областях частка респондентів, які в основному негативно оцінюють реформи в освіті, майже вп’ятеро переважає частку тих, хто дає в основному позитивні оцінки (34,3% та 7,1% відповідно). Також помітно зменшилася частка громадян, які вважають себе цілком або скоріше поінформованими про реформи, які плануються і здійснюються в галузі освіти: з 33,9% у 2019 році до 24% у 2020 році. Майже 60% респондентів наразі є в основному необізнаними щодо освітніх реформ.
-
Серед освітніх інновацій найбільш схвальне ставлення у громадян традиційно викликають профілізація старшої школи та запровадження ЗНО. На момент останнього опитування їх позитивно оцінювали 67,3%, 53,2% та 51,8% респондентів відповідно. Але й тут фіксується зниження частки позитивних оцінок: у вересні 2019 року частка тих, хто позитивно ставиться до профілізації старшої школи, становила 75,3%.
-
Найменш прийнятним нововведенням в освіті для громадськості є запровадження в закладах загальної середньої освіти 12-річного терміну навчання. Позитивне ставлення до цього на момент останнього опитування висловили 15,1% громадян, що є трохи менше, ніж торік (18%). Негативно сприймають цей аспект освітньої реформи 65,1% респондентів (63,2% у 2019 році).
