В рамках методологічного семінару співробітниками Інституту соціальної та політичної психології було проведено секцію «Психологічна допомога особистості в умовах пандемії COVID-19 та пов’язаних з нею інформаційних ризиків». Захід відбувся 8 квітня 2021 року в режимі відеоконференції. Секцію очолили акад. НАПН України, д.психол.н., проф. Титаренко Тетяна Михайлівна та д.психол.н., доц. Дроздов Олександр Юрійович, секретар секції – к.психол.н., с.н.с. Капустюк Олена Миколаївна.
В роботі взяли участь доповідачі та слухачі, загалом 30 науковців і практичних психологів, наукових організацій та навчальних закладів: Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (м. Київ), Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (м. Київ), Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (м. Чернігів), Чернігівського базового фахового медичного коледжу (м. Чернігів), Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (м. Київ), Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (м. Київ), Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка (м. Київ), Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського (м. Вінниця),
Представники секції взяли активну участь у творчій науковій дискусії з актуальних питань, пов’язаних з пандемією COVID-19. Було обговорено особливості сприймання особистістю пандемічної ситуації, наслідків довготривалих карантинних заходів та можливих варіантів психологічного супроводу в умовах пандемічних ризиків. Учасники ділились своїм досвідом і кращими практиками надання психологічної допомоги в традиційному та дистанційному форматах, обговорювали наукові дослідження та практичні розробки.
Особливу зацікавленість присутніх викликали доповіді, що були присвячені питанням:
- крос-культурної специфіки соціальних уявлень про пандемію серед академічних психологів України та Росії, пов’язаної зі змістом офіційних дискурсів, ступенем різноманіття інформаційних просторів країн, соціокультурними нормами та цінностями (Дроздов О. Ю.);
- негативного впливу пандемії на психологічне здоров’я особистості: перебування на самоті передусім залишає більше часу для негативного мислення, яке передбачає надмірне зосередження на проблемі, схильність до драматизації ситуації, в той час коли потрібно зберігати спокій та оптимізм. Для того, щоб пристосуватися до нової нормальності, людині потрібно сформулювати нову концепцію світу, прийняти ризик захворіти й усвідомити, що життя на цьому не закінчується (Зубіашвілі І. К., Мельничук Т. І.);
- необхідності психологічної підтримки і допомоги літнім людям у період карантину. Психологічна підтримка літніх осіб впливає на здатність літньої людини аналізувати й оцінювати життєві події та те, що з нею відбувається, коригувати й оновлювати смисл свого життя; організовувати власний життєвий простір і час, регулювати свої емоції та переживання; спонукає до міжособистісного спілкування, встановлення і підтримки необхідних контактів з іншими людьми (Коваленко О. Г.);
- психологічної онлайн-підтримки населенню під час пандемії COVID-19 у волонтерському проєкті «Онлайн-коло»: результати досвіду організації надання в умовах карантину індивідуальної психологічної онлайн-підтримки, де головним завданням було полегшення контакту між споживачем послуги і психологом-консультантом та забезпечення доступності цієї послуги, у тому числі в терміновому режимі (Гриценок Л. І., Капустюк О. М.); висвітлення методів, що використовувалися, зокрема, онлайн-медитацій, які знижують кількість негативних і посилюють позитивні емоції, активізують почуття соціального зв’язку, знижують самокритику, підкріплюють любов до себе і зменшують симптоми ПТСР (Гундертайло Ю. Д.);
- соціально-психологічної роботи із запобігання стигматизації, пов’язаної з COVID-19, направленої на виявлення й послаблення упереджень, підвищення толерантності до інакшості, реалізацію програм дестигматизації через ЗМІ та систему освіти, підвищення соціально-психологічної компетентності фахівців та соціальну-психологічну роботу з людьми, що стали об’єктом упереджень (Коробка Л. М.);
- дослідженням впливу пандемії на молодь України, зокрема студентську, який проявляється в таких негативних проявах як стресові переживання через зниження якості життя, виникнення або посилення больових відчуттів різної етіології, порушень сну та апетиту, зміну харчових звичок (Коробанова О. Г.);
- допомоги ветеранам АТО/ООС та волонтерам, що полягає в стратегічно скерованому соціально-психологічному супроводі та підтримці індивідуальної і групової суб’єктності, залучення зовнішніх ресурсів в умовах коронавірусної пандемії та гібридних війни і миру. Важливими засобами опанування ситуації та адаптації до нових умов життя є засвоєння засобів само- та взаємодопомоги, використання допомоги фахівців (Лазоренко Б. П.);
- психологічної допомоги особам з інвалідністю: був представлений проєкт «Інформаційна підтримка людей з інвалідністю в період пандемії COVID-19 та інших соціальних викликів в Україні», покликаний поліпшити якість життя осіб з інвалідністю шляхом створення можливості інклюзивної онлайн-освіти, а саме онлайн-курсу «Формування соціальної поведінки осіб з інвалідністю в критичних ситуаціях», покликаний сприяти формуванню нових навичок поведінки людей з різними формами інвалідності в критичних ситуаціях, а також допомогти в розробці алгоритмів взаємодії, взаємодопомоги, формуванню критичного мислення (Саранча І. Г.)
- підтримки та профілактичної роботи населення під час пандемії COVID-19 через надання онлайн-послуг та запуску онлайн-проєктів бібліотеками України (на прикладі діяльності ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського) (Матвійчук О. Є.).
Найкращі доповіді рекомендовані до друку у фаховому збірнику наукових праць Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Проблеми політичної психології».