Анонс – Сорок третє засідання Клубу «Культурно-історичні діалоги» – 20.09.2023

Вельмишановні колеги!

Радо запрошуємо взяти участь у

у 43-му засіданні

науково-дискусійного Клубу “Культурно-історичні діалоги”

Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

 

Доповідає Михайло Юрійович Відейко, доктор історичних наук, професор, відомий дослідник стародавніх цивілізацій, археолог, знавець Трипілля.

Тема доповіді: “Україна: шлях до державності
Історико-географічний ареал сучасної України охоплює значну територію на сході Європи. Її заселення людьми сучасного типу, і, відповідно, історія суспільних відносин уходить вглиб часу на десятки тисяч років. Ця історія має пряме відношення до історії сучасної України, яка існує у цих межах і таким чином є спадкоємцем історії її минулого. Можна простежити, як події та явища, в тому числі процеси державотворення, які мали місце у цьому ареалі тисячі років тому призвели до низки подій, яким ми завдячуємо історії сьогодення. Неможливо зрозуміти перебіг сучасної історії не беручи до уваги події та процеси, які відбувалися у нашому краї упродовж тисячоліть. Вивчення витоків державності має вирішальне значення для формування сучасної суспільної свідомості та ідентичності. Звертаючись до історії далекого минулого слід мати на увазі, що дослідники мають справу з подіями та явищами, свідчення стосовно яких відрізняються від тих, з якими мають справу історики, які досліджують більш пізні епохи. Від давніх часів лишилися не лише легенди та записи у хроніках та літописах. Цілком реальними пам’ятниками давнього державотворення є залишки давніх поселень та міст, вали городищ та фортець, карбовані давно зниклими державами монети, поховання володарів з скарбами та символами їх влади, могили, воїнів, хліборобів, ремісників. І навіть коли ми часом не знаємо3 напевне ані їх імен, ані назв давніх держав, факт їх існування та слід, залишений в історії, не викликають сумнівів. На відміну від писемних джерел, коло яких лишається майже незмінним, фонд археологічних знахідок постійно поповнюється. До нього додається інформація, отримана методами природничих наук, які теж перебувають у постійному розвитку. Отримана інформація в свою чергу дає змогу вдосконалювати оцінку та інтерпретацію писемних джерел. Перелічені вище процеси є постійними, в результаті чого “переписування” давньої історії1, в тому числі історії державотворення, також є явищем постійним і невідворотним.

 

 

 

Отже, наступне засідання науково-дискусійного Клубу “Культурно-історичні діалоги”

ІСПП НАПН України відбудеться 20.09.2023 о 14.00 в офлайн-онлайн режимі.

 

Для зустрічі (офлайн) запрошуємо до: Києвського Будинку Вчених НАН України

Для онлайн-участі заходьте, будь ласка, за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81649533053?pwd=cTM0WElmZVczMFBRUkd0WkFzTlJqZz09

( Meeting ID: 816 4953 3053
Passcode: 668303 )

 

 

 

З повагою і побажанням перемоги, витримки, усіляких гараздів!

 

Керівник клубу,

доктор психологічних наук, доцент,

провідний науковий співробітник ІСПП НАПН України

Оксана Василівна Яремчук

Науковий секретар Клубу, кандидат історичних наук,

провідний науковий співробітник Музею книги і друкарства України

Валерій Миколайович Саєнко

2 коментарі до “Анонс – Сорок третє засідання Клубу «Культурно-історичні діалоги» – 20.09.2023”

  1. Шановний М.Ю.Відейко є гол. автором і ред. “Енциклопедії Трипільської цивілізації” (К.: ПЛАТАР, 2004). Цей солідний труд має (на сьогодні, від 2014 р., — тим паче) суттєві недоліки — яких доповідач, я певен, не позбувся і досі. А саме:
    1.Обрізані фактаж та бібліографія. Зокрема: не враховано монографії та ін. наукові публікації Ю.О.Шилова 1995-2004 рр. про державу Аратту та її Вєта-книгу (“Веда словена”), речовинні залишки яких відображує т.з. трипільська археологічна культура.
    2.У розгляді статуеток залишено рудименти штучного віднесення (Л.Залізняком, В.Отрощенком, П.Толочком, Н.Бурдо, почасти самим М.Відейком, — ведучими співробітниками ІА НАНУ) “Трипілля” 5500-2600 рр. до н. е. до прасемітів-“неіндоєвропейців”.
    3.Застаріла методологія ТІМ (теорія історичного матеріалізму). Яка, зокрема, офіціозно забороняла (а після розпаду СРСР продовжує “недопущати” — старими фахівцями та їхніми учнями) визнання міст, писемності, державності=цивілізації до початку в 3200-3000 рр. до н. е. рабовласницьких Шумеру, Єгипту тощо Близького Сходу. (Первинна ж Аратта — від 6680-5500 рр., з центром у Європі (Болгарія, Румунія, Молдова, Україна), дорабовласницька… Звідціля й хибність М.Ю.Відейка: див. пункти1-2).
    Висновок: доповідь М.Ю.Відейка “Україна: шлях до державності“ обрізана — і фактажем, і методологією, і висновками; гідна бути прийнятою до уваги, але не для світоглядно-дієвої основи сучасності та майбуття.

    1. Дякую ще раз авторам цієї зустрічі !
      Це наукове дійство що зараз буває не часто.
      Дуже цікаво.

Коментарі закриті.