Вельмишановні колеги!
Радо запрошуємо взяти участь у
у 36-му засіданні
науково-дискусійного Клубу “Культурно-історичні діалоги”
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України,
у форматі наукових дебатів
на тему: “Етнокультурне різноманіття в образотворчому мистецтві”
- Ірина Борисівна Климова, художник, мистецтвознавець, директор Музею Шолом Алейхема ( філія Музею Історії міста Києва).
Наприкінці XVIII століття євреї Західної та Східної Європи, іноді примусово, а іноді з радістю та добровільно, почали вливатись у культури навколишніх народів — довге життя в «гетто» багатьом здавалося обтяжливим і затягуючим у минуле. І вже майже два століття євреї-художники (живописці, графіки, скульптори) є представниками культури народу, серед якого живуть, їхня художня традиція формується в рамках діаспори.
Образотворче мистецтво Ізраїлю також формувалося, переважно, із напрямів і шкіл, привнесених майстрами-репатріантами, які прибули з різних кінців земної кулі з новими та новими хвилями алії (репатріації).
Євреї завжди не тільки вбирали місцеві звичаї, цінності, пріоритети, а й активно впливали на навколишнє середовище. Одночасно євреїв, зокрема євреїв-художників, не залишало бажання залишатися самими собою, зберігати свою індивідуальність. Така багатошаровість, багатоплановість єврейської свідомості була однією з причин, що виділяли євреїв із загального середовища.
Євреї зробили величезний внесок в історію мистецтва багатьох країн світу, але це ще не означало виникнення єврейського образотворчого мистецтва.
Наше нинішнє уявлення про національне дуже розпливчасте. Навіть за великого бажання дуже складно вибудувати візуальний ряд сучасного єврейського мистецтва. Очевидно, далі антропологічних чи етнографічних ознак важко просунутися.
Начебто зрозуміліша ситуація в єврейському декоративно-ужитковому мистецтві. Хоча і тут також простежуються зовнішні впливи, наслідування інших культур. Проте щоразу, створюючи нове, євреї переосмислювали, трансформували «під себе» запозичене.
Навіть художники Культур-ліги (організації, що була заснованаї в Києві в 1918 році та покликаної підтримувати ідею національного культурного будівництва, вже жили та формувалися в нових умовах і здебільшого працювали в руслі сучасних течій, спільних для багатьох країн Заходу. Національне крок за кроком витіснялося з їхньої творчості. Тому перехід художників Культур-ліги на позиції авангарду був закономірний. Ідеологи Культур-ліги сформулювали завдання: «Не просто дати «переклад» сучасної загальнолюдської цивілізації» на ідиш, а внести до неї свій «єврейський елемент», «нові напрямки пошуку», новий своєрідний ритм творчості».
- Мирослава Василівна Пшенична, (Перевальська), художник, старший викладач НТТУ КПІ імені І. Сікорського, мистецтвознавець.
Етнокультурне різноманіття в образотворчому мистецтві є знаковим і символічним в умовах війни, бо дає ресурс для об’єднання духовних здобутків представників різних етнокультурних спільнот заради цілісності і повноти здійснення призначення України в світі. Запрошуємо до співтворчості, дорогі друзі! У діалозі знайдемо ту формулу єдності у різноманітті, яка зберігаючи індивідуальні особливості суб’єктів культури, сприятиме виходу на нові рубежі націєтворення через дарування одне одному історичного досвіду у процесі творення спільного позитивного Майбутнього України.
Отже, наступне засідання науково-дискусійного Клубу “Культурно-історичні діалоги”
ІСПП НАПН України відбудеться 26.04.2023 о 14.00 в офлайн-онлайн режимі.
Для зустрічі (офлайн) запрошуємо до: Київський Будинок Вчених НАН України, Володимирська, 45 – А.
Для онлайн-участі заходьте, будь ласка, за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/88075830708?pwd=QkREMDJhZWY5bERtWS9DZUNHWm1iUT09
(Meeting ID: 880 7583 0708
Passcode: 951275)
З повагою і побажанням перемоги, витримки, усіляких гараздів!
Керівник клубу,
доктор психологічних наук, доцент,
провідний науковий співробітник ІСПП НАПН України
Оксана Василівна Яремчук
Науковий секретар Клубу, кандидат історичних наук,
провідний науковий співробітник Музею книги і друкарства України
Валерій Миколайович Саєнко