Анонс – Тридцять друге засідання Клубу «Культурно-історичні діалоги» – 22.02.2023

Вельмишановні колеги!

Радо запрошуємо взяти участь у

у 31-му засіданні

науково-дискусійного Клубу “Культурно-історичні діалоги”

Інституту соціальної та політичної психології НАПН України,

присвячене річниці повномасштабної російсько – української війни

у форматі наукових дебатів

на тему: “Утвердження української ідентичності”

Доповідають:

• Тетяна Анатоліївна Бевз, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф Кураса НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України.
  Автор 8 індивідуальних, понад 30 колективних монографій та понад 300 статей.
  • В умовах повномасштабної війни РФ проти України питання утвердження української ідентичності ще більше актуалізується, насамперед, у контексті національної безпеки, коли виникла реальна загроза втрати суб’єктності. Війна стала тестом на спроможність інститутів, забезпеченість ресурсами, згуртованість нації. Ідентичність стає сильнішою, а внутрішні розбіжності слабшають, коли нації зазнають нападу.
  • Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності та утвердивши суб’єктність України і національну ідентичність. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність.
  • Про маркери ідентичності, про бажання привласнити чужу історію, про маніпуляційні наративи, про зміни у ціннісній сфері. Культурний і дипломатичний фронт.
  • Погляд Іншого на українську ідентичність.
  • Мандрівна ідентичність. Зіткнення ідентичностей. Суперечності утвердження української ідентичності.
• Хамітов Назіп – член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва.
  • Українська ментальність та ідентичність сягають своїми коренями в глибину ментальності й ідентичності Київської Русі. Києво-руська ідентичність, на відміну від московсько-російської, орієнтована не на імперську велич, а на цінності свободи, гідності та персональної самореалізації. При цьому києво-руська ідентичність є не просто ідеологічним конструктом, який повинен згуртувати російськомовних патріотів України, стаючи своєрідною вакциною проти імперських «інформаційних вірусів», вона складає архетиповий стрижень української, в ній найменшою мірою проявлені історичні впливи великодержавних та імперських сусідів (російської і австро-угорської імперій та Речі Посполитої).
  • Сьогодні в Україні і в світі слід чітко усвідомити, що києво-руська ідентичність ніколи не виявляла себе малоросійською в найгіршому, «холопському» й меншовартісному розумінні. При цьому зі своїми кордоцентричними, християнсько-гуманістичними й персоналістичними тенденціями дана ідентичність має світоглядні цінності, які є близькими всім українцям і до того ж компліментарні західній цивілізаційній спільноті, передусім євроатлантичній. Отже, києво-руська ідентичність консолідує українську політичну націю, сприяючи національній стійкості заради розвитку суб’єктності країни.
  • Однак ідентичність може бути органічною й нав’язаною. Органічність української ідентичності – у її відповідності ментальності й архетипам культури, які виростають з глибин Київської Русі. Важливим є усвідомлення зв’язку ментальності й ідентичності. Ментальність постає коренем ідентичності, уходячи в глибину колективного позасвідомого народу. Ментальність – це динамічна і часом суперечлива взаємодія архетипів культури у свідомості й позасвідомому, ідентичність – така ж рухлива й суперечлива взаємодія у свідомості цінностей та інтересів, які є спільними з іншими представниками спільноти.
  • Можна виділити чотири основні архетипи української культури. Це світоглядна толерантність, персоналізм, глибинний оптимізм й кордоцентризм. Лише розвиток в річищі цих архетипів буде сприяти, висловлюючись мовою Г.С. Сковороди, «сродній» ідентичності українців і відповідно такій саме «сродній» суб’єктності України. Саме така суб’єктність постає головним критерієм перемоги у російсько-українській війні.
  • Прорив до органічної й тривалої суб’єктності сьогодні є історичним завданням українського народу та його еліти – і політичної, і інтелектуальної, посилення цієї суб’єктності – смисл повоєнного розвитку України.

 

 

Отже, наступне засідання науково-дискусійного Клубу “Культурно-історичні діалоги”

ІСПП НАПН України відбудеться 22.02.2023 о 14.00 в офлайн-онлайн режимі.

 

Для зустрічі (офлайн) запрошуємо до: Будинку Вчених НАН України, Володимирська, 45 – А, біла вітальня.

Для онлайн-участі заходьте, будь ласка, за посиланням: https://us02web.zoom.us/j/81311275637?pwd=UDhLZCtRc3diK3JncVQxRDFvemZPdz09

(Meeting ID: 813 1127 5637
Passcode: 329050)

 

 

 

 

З повагою і побажанням перемоги, витримки, усіляких гараздів!

 

Керівник клубу,

доктор психологічних наук, доцент,

провідний науковий співробітник ІСПП НАПН України

Оксана Василівна Яремчук

Науковий секретар Клубу, кандидат історичних наук,

провідний науковий співробітник Музею книги і друкарства України

Валерій Миколайович Саєнко