2021 – Прес-реліз – «Чверть громадян Україні не мають наміру вакцинуватися за жодних умов»

З 1 по 12 серпня 2021 року Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провели чергове опитування громадської думки. Вибірка репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв’ювання. Опитано 1200 респондентів у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополь і захоплених сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.

Ключові висновки:

  1. Унаслідок запровадженого навесні цього року локдауну близько третини працюючих громадян (31,4%) тимчасово не працювали. Повністю втратили робоче місце внаслідок локдауну майже 5% респондентів. Серед працюючих громадян трудився і далі у звичному режимі майже кожен третій опитаний (33,1%), 21,3% на період локдауну перейшли на дистанційний режим роботи, 5,8% працюють дистанційно й сьогодні.
  2. Незважаючи на значні матеріальні втрати українське суспільство залишається в цілому лояльним до карантинних та обмежувальних заходів, які запроваджуються в Україні у зв’язку з пандемією COVID-19. Третина респондентів (33,8%) вважають, що запровадження локдауну навесні 2021 року було загалом виправданим і дало змогу стримати поширення хвороби. Майже 13% відповіли, що ці заходи мали би бути ще жорсткішими. Лише кожен п’ятий опитаний (20,2%) оцінює локдаун як невиправдано жорсткий протиепідемічний захід, який завдав більше шкоди, ніж користі. Переважна більшість громадян (61%) нині готові поставитися з розумінням до можливого запровадження нового локдауну в разі погіршення епідеміологічної ситуації та дотримуватися передбачених ним карантинних заходів. І лише 14,6% заявили про намір ігнорувати локдаун. Чинити активний опір запровадженню локдауну нині схильні 8,3% респондентів.
  3. Поступово зменшується «питома вага» українців, яких більше лякають економічні наслідки карантину, ніж коронавірусна хвороба. Рік тому понад половину громадян (56,3%) були більше стурбовані перспективами згортання економічної діяльності та втрати доходу внаслідок карантинних заходів, а поширення хвороби як такої назвали основною загрозою менш ніж 20% респондентів. У 2021 році вже понад чверть опитаних (26,2%) вважають, що саме поширення коронавірусної хвороби може завдати більше шкоди, а опосередкованих економічних наслідків пандемії побоюються 44,1%.
  4. Водночас українське суспільство не демонструє високої дисциплінованості у дотриманні протиепідемічних заходів. Лише 22,1% респондентів зазначають, що мешканці їхнього міста (селища, села) завжди дотримуються маскового режиму в громадських місцях і транспорті, 16% – що обов’язково обробляють руки антисептиком після відвідування громадських місць, 10,1% – що уникають фізичних контактів з іншими людьми, 8,8% – що дотримуються півтора-двометрової дистанції, 6,6% – що обробляють антисептиком гаманець і гаджети. Істотно більше опитаних констатують цілковите недотримання їхніми земляками вимог щодо обробки рук антисептичними засобами (близько 30%), уникнення фізичних контактів (майже 38%), дотримання півтора-двометрової дистанції (42%), обробки антисептиком гаманця і гаджета після користування ними в громадських місцях (58,4%).

 

Розподіл відповідей на запитання “Якою мірою, на Вашу думку, дотримуються перелічених нижче медичних рекомендацій мешканці Вашого міста (селища, села)?” (у %)

 

Ступінь дотримання
Рекомендації дотримуються завжди дотримуються частково не дотримуються
носіння маски у громадських місцях та в транспорті 22,1 61,4 16,5
миття та обробка антисептиком рук після перебування в громадських місцях або у транспорті 16,0 54,0 29,9
уникнення фізичних кон­тактів (рукостискань, обіймів тощо) з іншими людьми 10,1 52,0 37,9
перебування на півтора-двометровій дистанції
від інших людей
8,8 49,2 42,0
обробка антисептиком гаманця і гаджета після користування ними в громадських місцях 6,6 35,0 58,4

Одна з причин легковажного ставлення до запобіжних заходів полягає в тому, що лише 43,5% респондентів вважають, що такі заходи справді убезпечують людину від зараження (у 2020 році таких було 45,6%), а 34,1% мають сумніви щодо їхньої дієвості (у 2020 році – 28,2%).

  1. Загалом по Україні чверть респондентів (25,5%) не мають наміру вакцинуватися за жодних умов, а в південних областях таких майже половина (48,1%). При цьому більшість населення України визнає провідне значення масової вакцинації для подолання пандемії. Серед них 13,5% респондентів вважають, що вакцинація має бути обов’язковою для всіх громадян, 43,4% виступають за можливість вибору вакцинуватися чи ні. Прихильників обов’язкової вакцинації більше в центральних[1] областях України (20,2%), а на Півдні їх, навпаки, найменше (4,4%). Близько 15% громадян висловлюють побоювання, що вакцинація несе ризики для здоров’я більші, ніж сама хвороба (у південних областях таких респондентів 25,4%). Кожен десятий опитаний в Україні (10,2%) поділяє міфи про те, що вакцинацію ініціювали міжнародні корпорації задля власного збагачення і жодного впливу на поширення хвороби вона не має.

Розподіл відповідей на запитання “Яку з перелічених нижче точок зору щодо вакцинації від COVID-19 Ви поділяєте?” (у %, у регіональному розрізі)

 

   

У цілому в Україні

Макрорегіони
Західний Центральний Східний Південний
вакцинація допоможе подолати пандемію, проте кожен має вирішувати сам за себе – вакцинуватися чи ні 43,4 51,7 41,1 44,0 33,3
вакцинація несе ризики для здоров’я більші, ніж сама хвороба 15,1 13,2 10,4 18,9 25,2
вакцинація – єдиний засіб подолання пандемії, тому має бути обов’язковою для всіх громадян 13,5 10,2 20,2 10,6 4,4
вакцинацію ініціювали міжнародні корпорації задля власного збагачення, жодного впливу на поширення хвороби вона не має 10,2 9,4 10,0 10,3 11,9
вакцинація є лише операцією прикриття, насправді замість вакцин людям вводять невідомі речовини чи пристрої, щоб контролювати їхню свідомість та поведінку 5,7 6,0 4,6 7,1 5,2
інше 1,7 0,4 2,8 0,9 2,2
важко відповісти 10,5 9,1 10,9 8,3 17,8

[1] Розподіл областей за макрорегіонами: Західни1,7й (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області); Центральний (Вінницька, Житомирська, Київська,  Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, м. Київ); Східний (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області);Південний (Миколаївська, Одеська, Херсонська області).