Микола Слюсаревський «ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ В ОНТОЛОГІЧНОМУ І ГНОСЕОЛОГІЧНОМУ ВИМІРАХ. Післямова до роботи, відзначеної Державною премією України в галузі науки і техніки»

Аналізується стан проблеми психологічної безпеки людини, яка в останні десятиріччя активно   розробляється   на   пострадянських   теренах.   На   основі   проведеного   аналізу констатується, що розроблення цієї проблеми, аналітичну рамку якого задають публікації психологів   Російської   Федерації,   здійснюється   в   спірних   теоретико-методологічних координатах.   У   тлумаченнях  психологічної   безпеки   виразно   простежуються   тенденції абсолютизації її індивідуально-психологічних аспектів та десоціалізації, що спотворює зміст даного поняття (фактично відбувається його підміна: індивідуально-психологічні ресурси і чинники   безпеки   розглядаються   як   сама   безпека).   На   думку   автора,   конструктивну альтернативу згаданим тенденціям становить концепт психологічної безпеки, покладений в основу роботи «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін», за яку групі вчених Інституту соціальної та політичної психології НАПН України присвоєно Державну премію України в галузі науки і техніки за 2019 рік. Згідно із цим концептом, психологічна безпека людини є інтегративною характеристикою системи взаємодії «суб’єкт – середовище», у процесі якої складається певна ситуація, котру людина суб’єктивно означує маркерами   «безпечна   –   небезпечна».   Обґрунтовується   ситуаційна,   а   також   динамічна, континуальна природа психологічної безпеки. Наголошується, що, так само як і ситуація, психологічна безпека водночас залежить і не залежить від людини, тому вирішення проблеми психологічної безпеки передбачає як актуалізацію особистісних ресурсів захищеності психіки, так   і   підвищення   рівня   безпечності   переважно   незалежних   від   людини   чинників.

Підкреслюється відносний характер  будь-якої психологічної убезпеченості, разом з тим висунуто тезу про можливість і потребу досягнення в кожному конкретному випадку такого її рівня,   який   є   необхідним і   достатнім   для   збереження   особистісної   автентичності   і життєтворчого потенціалу людини. Особливу увагу приділено розкриттю соціальної сутності та діалектики активності людини як суб’єктабезпеки. Обстоюється  думка про те, що проблематика психологічної безпеки людини належить до сфери компетенції передусім соціальної психології. Інші психологічні дисципліни можуть розробляти її окремі аспекти.

Ключові   слова:   психологічна   безпека   людини; суб’єкт;   середовище;   взаємодія; ситуація;   соціальна   психологія;   суб’єктивний та об’єктивний зміст   проблематики психологічної безпеки.

Слюсаревський, М. (2020). Психологічна безпека людини в онтологічному та гносеологічному вимірах. Післямова до роботи, відзначеної Державною премією України в галузі науки і техніки. Наукові студії із соціальної та політичної психології, (45(48), 7-26. https://doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).138

Текст статті доступний для завантаження за посиланням