Відділ психології мас і спільнот

Соціально-психологічні ефекти взаємодії спільнотних ідентичностей в умовах децентралізації
(2022-2024 рр.; керівник теми – Губеладзе І.Г.)

Основна мета дослідження полягає в розширенні і поглибленні наукових уявлень про спільнотну ідентичність; виявленні та описі змістових характеристик соціально-психологічних ефектів взаємодії спільнотних ідентичностей в умовах децентралізації, зокрема територіальної ідентичності (локальної, регіональної, національної, наднаціональної), громадянської, етнічної, мовно-культурної, політико-ідеологічної, релігійної тощо. В основу дослідження покладено припущення, згідно з яким умови, що складаються під час децентралізації, можуть порушувати усталену соціально-психологічну рівновагу, а відтак посилювати загрозу національній безпеці країни.
Передбачається отримати такі наукові результати: розробити концептуальну модель взаємодії спільнотних ідентичностей в умовах децентралізації з урахуванням особливостей прояву спільнотних ідентичностей та їхньої взаємодії; обґрунтувати теоретичні засади і методичні принципи дослідження взаємодії спільнотних ідентичностей в умовах децентралізації; розкрити особливості взаємодії спільнотних ідентичностей, визначити та описати соціально-психологічні ефекти такої взаємодії; запропонувати соціально-психологічні засоби оптимізації спільнотних ідентичностей в умовах децентралізації, що сприятиме підвищенню спроможності спільнот, консолідації українського суспільства та позитивно впливатиме на стан національної безпеки країни.
Ключові слова: спільнотна ідентичність, взаємодія спільнотних ідентичностей, децентралізація, спільнота, соціально-психологічні ефекти взаємодії спільнотних ідентичностей, територіальна ідентичність

Технології соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншин
(2019-2021 рр.; керівник теми – Коробка Л.М.)

Представлено результати першого в Україні прикладного соціально-психологічного дослідження, що мало своїм об’єктом процес стигматизації меншин у різних суспільних та освітніх середовищах та було спрямоване на розроблення соціально-психологічних технологій підтримки представників меншин, які зазнають стигматизації в різних суспільних та освітніх середовищах. Обґрунтовано концептуальні засади і методичні принципи соціально-психологічного дослідження стигматизації осіб, груп, меншин у сучасному суспільстві; застосування технологічного підходу, основне призначення якого полягало в розробці і впровадженні технологій підтримки таких меншин у різних суспільних та освітніх середовищах. Розроблено структурно-змістову модель вибудовування технології як певного алгоритму вирішення завдань психологічної підтримки стигматизовуваних меншин та протидії стигматизації, що передбачає організацію процесу групової та індивідуальної роботи з цільовими групами, який забезпечується моделюванням та інтеграцією інформаційно-змістового, діагностичного й корекційно-розвивального компонентів технології; підбором форм, методів, засобів, прийомів, технік та визначенням способів її реалізації на когнітивному, емоційному та поведінковому рівнях.
Уперше розроблено та апробовано комплекс технологій соціально-психологічної підтримки стигматизовуваних меншин в освітньому середовищі, у сферах родинної взаємодії, громадської активності, гендерної взаємодії, медіакомунікації; у контексті переживання колективної провини та майнової нерівності; визначено їхній зміст та особливості застосування в залежності від цільових груп: технологія активізації психологічних ресурсів представників стигматизовуваних груп, меншин; технологія протидії стигматизації в соціальному оточенні; технологія підвищення психологічної компетентності професійних спільнот (психологів, соціальних педагогів, учителів, фахівців громадських організацій) з підтримки стигматизовуваних меншин. Поглиблено розуміння: способів роботи з різними групами на когнітивному, емоційному та поведінковому рівнях; застосування форм групової й індивідуальної роботи та уточнено їхній зміст залежно від спрямованості технологій на роботу із представниками стигматизовуваних груп, меншин, соціальним оточенням та фахівцями.
Дістало подальший розвиток застосування соціально-психологічних засобів (дискусія, фокус-групові дискусії, заняття з елементами соціально-психологічного тренінгу, рольові ігри, психологічна гра, казкотерапія, арттерапія, психоедукація та ін.), модифікованих відповідно до завдань і особливостей роботи із активізації колективних зусиль щодо підвищення рівня толерантності до інакшості і різноманіття, протидії стигматизації в різних суспільних й освітніх середовищах та встановлено їхню ефективність.
Ключові слова: стигма, стигматизація, стигматизовувані меншини, технологічний підхід, психологічна підтримка, соціально-психологічні технології, протидія стигматизації, толерантність до інакшості

Видана продукція
Коробка, Л.М. (Ред.) (2022). Підтримка стигматизовуваних меншин: соціально-психологічні технології. Практичний посібник. Київ. 168 с.

Коробка, Л.М. (Ред.) (2021). Соціально-психологічні засоби підвищення толерантності до інакшості і різноманіття в освітньому середовищі : методичні рекомендації [Л. М. Коробка, В. Ю. Вінков, В. В. Мяленко, І. Г. Губеладзе, І. М. Гусєв, А. С. Голота] / за наук. ред. Л. М. Коробки ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К., 2021. – 50 c.

Коробка, Л. М. (2021). Соціально-психологічні проблеми стигматизації у сфері освіти : навчальна програма для системи післядипломної педагогічної освіти. К.: Національна акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології.

Психологічні стратегії адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту
(2016-2018 рр.; керівник теми – Коробка Л.М.)

Висвітлено результати першого в Україні дослідження, що мало своїм об’єктом процес адаптації спільноти до умов і наслідків воєнного конфлікту та було спрямоване на вивчення психологічних стратегій адаптації спільноти до таких умов. Сформульовано принципи аналізу адаптації спільноти, які спираються на концепцію соціальної травми П. Штомпки та на положення про адаптацію в складних життєвих ситуаціях як процесу «посттравматичного зростання»: розгляд адаптації на двох рівнях функціонування спільноти – як структурної одиниці суспільства і як значущого середовища життєдіяльності особи; зумовлення її змістом суспільних трансформацій; як складного, неоднозначного, нерівномірного та суперечливого процесу; як вибору альтернативних стратегій поведінки; як здатності особи, спільноти до відновлювальних зусиль та розвитку. Розроблено концептуальну модель адаптації спільноти до суспільних змін унаслідок воєнного конфлікту, яка демонструє існування, з одного боку, рутинної адаптації, що реалізується за допомогою випробуваних стратегій, спрямованих на самозбереження, а з другого – проактивної, для якої характерним є активний пошук нових можливостей, активізація адаптаційного потенціалу та ресурсів спільноти. За результатами емпіричного дослідження побудовано моделі психологічних стратегій адаптації спільноти в процесі: зміцнення громадського здоров’я, досягання ціннісного порозуміння, розв’язання проблем внутрішньої міграції, опрацювання травматичного досвіду, застосування медіапрактик, родинної взаємодії, трансформації соціального капіталу. На основі узагальнення цих стратегій розроблено структурно-процесуальну модель стратегій адаптації спільноти до наслідків воєнного конфлікту. Зафіксовано тенденцію переходу від консервативно-рутинних до вироблення проактивно-трансформаційних психологічних стратегій як найбільш ефективного варіанта індивідуальної і колективної зараджувальної поведінки в різних сферах життєдіяльності. Розроблено й апробовано соціально-психологічні засоби (лекції-бесіди, групова дискусія, фокус-групи, соціально-психологічний тренінг) подолання наслідків воєнного конфлікту, застосування яких сприяло активізації ресурсів підвищення адаптивності до наслідків воєнного конфлікту.
Ключові слова: адаптація спільноти, умови і наслідки воєнного конфлікту, колективні стратегії адаптації, консервативно-рутинні стратегії, проактивно-трансформаційні стратегії, соціально-психологічні засоби активізації ресурсів адаптивності

Видана продукція
Коробка, Л.М. (Ред.) (2019). Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації. Монографія. Кропивницький: Імекс_ЛТД. 286.

Коробка, Л.М. (Ред.) (2019). Психологічні засоби колективного подолання наслідків воєнного конфлікту. Методичні рекомендації. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – 52 c.

Коробка, Л. М. (2018). Соціально-психологічні проблеми адаптації спільноти до кризових умов : навчальна програма для системи післядипломної педагогічної освіти. [Електронний ресурс]: К.: Національна акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології.

Соціально-психологічні чинники подолання бідності як стилю життя
(2011-2015 рр.; керівник теми – Васютинський В.О.)

Видана продукція
Васютинський, В.О. (Ред.) (2016). Соціальна психологія бідності: монографія. Київ: Міленіум.
Васютинський, В.О. (Ред.) (2016). Програма соціально-психологічного тренінгу з подолання негативних наслідків належності до неефективних субкультур. Методичні рекомендації. Київ: Міленіум.

Соціально-психологічні чинники інтеграції російськомовної спільноти в сучасне українське суспільство
(2006-2010 рр.; керівник теми – Васютинський В.О.)

Видана продукція
Васютинський, В.О. (Ред.) (2012). Російськомовна спільнота в Україні: соціально-психологічний аналіз. Монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

Васютинський, В.О. (Ред.) (2010). Підвищення престижності україномовного спілкування в студентському середовищі: досвід, проблеми. Збірник науково-методичних матеріалів. Київ: Міленіум.

Соціально-психологічні характеристики педагогічної спільноти як суб’єкта організаційних та самоорганізаційних процесів у суспільстві
(2004-2006 рр.; керівник теми – Васютинський В.О.)

Коробка, Л.М. (Ред.) (2022). Підтримка стигматизовуваних меншини: соціально-психологічні технології. Практичний посібник. Київ.

Губеладзе, І.Г. (2021). Соціальна психологія власності. Монографія. Київ: Талком. 406 с.

Коробка, Л.М. (Ред.) (2021). Соціально-психологічні засоби підвищення толерантності до інакшості і різноманіття в освітньому середовищі. Методичні рекомендації. Київ, 50 c.

Коробка, Л.М. (Ред.) (2019). Психологічні засоби колективного подолання наслідків воєнного конфлікту. Методичні рекомендації. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019. – 52 c.

Коробка, Л.М. (Ред.) (2019). Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації. Монографія. Кропивницький: Імекс_ЛТД. 286.

Васютинський, В.О. (Ред.) (2016). Соціальна психологія бідності. Монографія. Київ: Міленіум.

Васютинський, В. О. (2016). Психологічна правда про індивідуалізм і колективізм. Монографія. Київ: Міленіум.

Васютинський, В.О. (Ред.) (2016). Програма соціально-психологічного тренінгу з подолання негативних наслідків належності до неефективних субкультур. Методичні рекомендації. Київ: Міленіум.

Мяленко, В. В. (2016). Психологія професійної самореалізації молоді. Монографія. Київ: Міленіум.

Губеладзе, І. Г. (2015). Сільська молодь у місті: пошук ідентичності. Монографія. Київ: Міленіум.

Васютинський, В.О. (Ред.) (2012). Російськомовна спільнота в Україні: соціально-психологічний аналіз. Монографія. Кіровоград: Імекс-ЛТД.

Васютинський, В.О. (2010). Психологічні виміри спільноти. Монографія. Київ: Золоті ворота.

Васютинський, В.О. (Ред.) (2010). Підвищення престижності україномовного спілкування в студентському середовищі: досвід, проблеми. Збірник науково-методичних матеріалів. Київ: Міленіум.

Васютинський, В.О. (2005). Інтеракційна психологія влади. Монографія. Київ. 492 с.

За наукового керівництва співробітників лабораторії було підготовлено низку докторантів та аспірантів

Науковий керівник – Васютинський В.О.
Докторанти:
1. Петрунько О. (рік захисту 2010)
2. Дроздов О. (2016)
3. Данильченко Н. (2018)
4. Шусть В.
5. Свинаренко Р.
6. Губеладзе І.Г. (2021)

Аспіранти та здобувачі ступеня доктора філософії:
1. Циганенко Г. (2005)
2. Позняк Д. (2005)
3. Мяленко В. (2008)
4. Дроздова М. (2010)
5. Кухар Т. (2012)
6. Голота А. (2012)
7. Губеладзе І. (2012)
8. Фролова О. (2013)
9. Гусєв І. (2014)
10. Белавін С. (2014)
11. Балюта В. (2018)
12. Блозва П. (2018)
13. Вінков В. (2020)
14. Боровинська І. (2022)

Науковий керівник – Коробка Л.М.
1. Хаірова С. (2012)
2. Каніболоцька М. (2014)
3. Овчар О. (2016)
4. Ніздрань О. (2017)
5. Палагнюк О. (2019)
6. Лазаренко В. (2020)
7. Ястремська І.
8. Мороз І.
9. Чижевський С.

Науковий керівник – Бєлавіна Т.І.
1. Андрієнко О. (2013)
2. Захаріяш Л. (2014)

Науковий керівник – Губеладзе І.Г.
Докторанти:
1. Дишлевий І.
Аспіранти:
1. Корсакевич С.
2. Петінов Я.
3. Кім В.
4. Григор’ян Р.

• масові та групові соціально-психологічні опитування
• експертна оцінка та прогнозування громадсько-політичних явищ
• рецензування усіх видів наукової та науково-популярної продукції
• розроблення та проведення фокус-груп і соціально-психологічних тренінгів з різних проблем суспільного життя
• психологічне консультативна та психотерапевтична допомога
• практика для студентів ЗВО: наукова/виробнича
  • напрями:
  • профорієнтація для дітей та дорослих (консультування та дослідження);
  • методи дослідження у політичній та соціальній психології.
  • здійснення проектного менеджменту

• Polish-Ukrainian Summer School for Early Career Researchers (2022), Губеладзе І.Г.
• NEMIS – Non-formal Education against Mental Illness Stigma (Erasmus+) (2022), Губеладзе І.Г.
• Eurodoc – the European Council of Doctoral Candidates and Junior Researchers (2020-2022), Губеладзе І.Г.
• Міжнародний курс з наукової дипломатії від (International Course on Science Diplomacy) (2020) , Губеладзе І.Г.
• Інноваційний університет і лідерство (польсько-український проект) (2019) , Губеладзе І.Г.
• Eurasian Peace Studies Exchange Networking (2017-2019) (Васютинський В.О., Губеладзе І.Г.)
• «Роль релігії в збереженні стабільності в пострадянських країнах», корпорація RAND (США) (The Role of Religion in the Stability of the Former Soviet Republics) (Васютинський В.О.)
• «Світове дослідження впливу цифрових технологій», Університет Мессі (Нова Зеландія), Віденський університет (Австрія) (Digital Influence Survey. The study, “Worldwide Digital Influence Survey”, Massey University and University of Vienna) (Васютинський В.О.)
• Європейський форум Альбах «Нове просвітлення», м. Альпбах (Австрія) (European Forum Alpbach «New Enlightenment») (Гусєв І.М.)
• наукові міжнародні (багатосторонні) об’єднання – Польська асоціація соціальної психології, членство в редколегії збірника “Проблеми політичної психології ”, журналів “Journal of Social and Political Psychology” (США), “Psychologia Społeczna” (Польща) (Васютинський В.О.)

• Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка
• Університет економіки і фінансів (м. Дніпро)
• Запорізький національний університет
• Львівський національний університет імені Івана Франка
• Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»
• ГО «Халом» (м.Київ)
• ГО «Асоціація політичних психологів України»