23–31 жовтня 2023 року Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України проведено масове репрезентативне опитування громадян в рамках щорічного моніторингу громадської думки в Україні. Опитування проведено методом інтерв’ю за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитано 2000 респондентів у всіх регіонах України за винятком тимчасово окупованих територій. Похибка вибірки становить 3,2%.
За дев’ятнадцять місяців повномасштабного вторгнення громадяни суттєво консолідувались навколо принципових питань, що стосуються спроможності України як держави. Одночасно, відбулись помітні зміни у ставленні суспільства до низки культурних та історичних явищ, а також існують певні питання, стосовно яких громадська думка залишається поляризованою.
Незалежність держави
На питання «Чи є, на Вашу думку, сьогодні Україна справді незалежною державою?» позитивну відповідь дали 44% респондентів (для порівняння: у серпні 2021 р. частка тих, хто погоджувався з таким твердженням, становила 33,8%). Не вважають Україну справді незалежною державою 28,4% опитаних, що є значно менше, ніж на момент попереднього опитування (43,3%), В цілому кількість «скептиків незалежності» впала до мінімального за останні роки спостережень рівня. Найбільш відчутний прогрес у сприйнятті України як незалежної держави відбувся на Заході (ріст з 38,3% у серпні 2021 р. до 66,2% у вересні 2023 р.), та Сході (з 23,7% до 35% відповідно).
Табл. 1. Розподіл відповідей на запитання “Чи є, на Вашу думку, сьогодні Україна справді незалежною державою?” (у %)
Вересень |
Вересень 2016 р. |
Вересень 2017 р. |
Вереснь 2018 р. |
Вереснь 2019 р. |
Вереснь 2020 р. |
Серпень 2021 р. |
Вересень 2023 р. |
|
так |
35,3 |
43,0 |
36,6 |
29,9 |
34,7 |
30,5 |
33,8 |
44,1 |
ні |
50,0 |
38,6 |
42,6 |
49,6 |
40,8 |
47,5 |
43,3 |
28,4 |
важко відповісти |
14,7 |
18,4 |
20,7 |
20,4 |
24,6 |
22,0 |
22,9 |
27,5 |
Відчутно збільшилась впевненість респондентів у спроможності України існувати у якості незалежної держави. У вересні 2023 р. майже 83% опитаних ствердно відповіли на запитання «А чи вважаєте Ви, що Україна спроможна існувати як справді незалежна держава?», тоді, як у серпні 2021 р. таких відповідей було 70,4%. Найбільші зрушення у громадській думці з цього питання відбулись на Сході (з 61,8% до 82,6%) та Півдні (з 55,6% до 83,1%).
Табл. 2. Розподіл відповідей на запитання “А чи вважаєте Ви, що Україна спроможна існувати як справді незалежна держава?” (у %)
Вересень 2015 р. |
Вересень 2016 р. |
Вересень 2017 р. |
Вереснь 2018 р. |
Вереснь 2019 р. |
Вереснь 2020 р. |
Серпень 2021 р. |
Вересень 2023 р. |
|
так |
73,9 |
74,2 |
71,1 |
71,7 |
73,2 |
71,3 |
70,4 |
82,9 |
ні |
14,4 |
13,0 |
13,1 |
14,0 |
9,3 |
11,6 |
11,7 |
3,5 |
важко відповісти |
11,7 |
12,8 |
15,8 |
14,3 |
17,4 |
17,1 |
17,9 |
13,6 |
Здобутки українського народу
Розподіл відповідей на запитання «Які здобутки українського народу, на Вашу думку, найбільше заслуговують сьогодні бути предметом його національної гордості?» Понад половину (57%) громадян вважають здобутком українського народу, який найбільше заслуговує бути предметом національної гордості, створення ЗСУ та їхні звитяги в російсько-українській війні. У 2021 р. таку відповідь надало трохи більше за третину респондентів (36,4%). Не менш істотно збільшилась кількість респондентів, які пишаються волонтерським рухом, і на момент останнього опитування сягнула 52,7% порівняно з 33,7% у серпні 2021 р.. Відзначимо, що у регіональному розрізі суспільне ставлення до волонтерського руху не має суттєвих відмінностей, коливаючись в діапазоні від 55,3% у Центрі до 48,2% на Сході, то ставлення до ЗСУ менш рівномірне: у центральних областях ЗСУ та їхні звитяги називають предметом національної гордості 63% респондентів, на Півдні – майже у півтора рази менше (44,5%). Помітно посилилось сприйняття як національного здобутку міжнародного визнання України в сучасному світі (з 24,1% у 2021 р. до 43,1% у 2023 р.), з найвищим показником на Півдні (52,6%), та найнижчим на Сході (35,6%), відповідно.
На момент останнього опитування кількість громадян, які вважають предметом національної гордості проголошення незалежності України, хоч і збільшилася від 2021 р., проте не дуже істотно – з 42,8% до 45,5%. Однак порівняно з даними опитувань 2015 р., коли проголошення незалежності України назвали здобутком, яким слід пишатися, 32,7% респондентів, зростання становить майже 13%, що є суттєвою зміною у громадській думці.
Разом із суттєвим підвищенням значущості воєнно-політичних досягнень спостерігається зниження важливості для суспільства з точки зору національної гордості таких здобутків, як творчість видатних українських митців, історія козацтва, досягнення народної творчості, а також досягнення українських спортсменів. Найбільших втрат у рейтингу здобутків українського народу зазнали події та явища, пов’язані із радянським минулим, такі як, наприклад, перемога у Другій світовій війні (з 29,4% до 21%). Кожен шостий респондент (16,1%) вважає здобутком, яким можна пишатися, обрання Володимира Зеленського Президентом України (у 2021 р. таких було 9,1%).
Табл. 3. Розподіл відповідей на запитання “Які здобутки українського народу, на Вашу думку, найбільше заслуговують сьогодні бути предметом його національної гордості?”, у %*
Вересень |
Вересень |
Вересень |
Серпень 2021 р. |
Вересень 2023 р. |
|
Створення Збройних Сил України та їхні звитяги в російсько-українській війні ** |
23,4 |
32,3 |
34,3 |
36,4 |
57,3 |
Волонтерський рух |
не було |
36,0 |
36,7 |
33,7 |
52,4 |
Проголошення незалежності України у 1991 році |
32,7 |
37,4 |
39,1 |
42,8 |
45,5 |
Міжнародне визнання України в сучасному світі |
24,2 |
23,7 |
27,3 |
24,1 |
43,1 |
Творчість великих українських поетів, письменників, композиторів та виконавців (Т.Шевченко, Леся Українка, І.Франко, М.Лисенко, С.Крушельницька та ін.) |
54,5 |
56,5 |
57,8 |
52,0 |
40,3 |
Історія українського козацтва, Запорозької Січі |
42,2 |
47,0 |
47,8 |
47,2 |
37,1 |
Революція Гідності 2013–2014 років та збройна відсіч російській агресії *** |
36,4 |
28,4 |
28,3 |
33,0 |
33,1 |
Досягнення українських спортсменів |
36,9 |
48,0 |
47,5 |
38,8 |
30,7 |
Вершинні досягнення української народної творчості (думи, пісні, декоративно-вжиткове мистецтво, народна архітектура тощо) |
37,7 |
38,4 |
42,1 |
35,3 |
29,8 |
Боротьба українських правозахисників (П.Григоренко, Л.Лук’яненко, М.Руденко, В.Чорновіл та ін.) проти тоталітарного режиму |
21,6 |
24,0 |
27,6 |
23,3 |
24,7 |
Діяльність видатних провідників українського національно-визвольного руху (М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра та ін.) |
17,4 |
21,9 |
27,2 |
24,6 |
21,9 |
Історія створення та боротьби УПА (Української повстанської армії) |
15,2 |
16,1 |
14,9 |
17,5 |
21,3 |
Перемога у Другій світовій війні |
43,8 |
46,7 |
44,5 |
29,4 |
21,0 |
Обрання Президентом України Володимира Зеленського |
не було |
не було |
не було |
9,1 |
16,1 |
Помаранчева революція 2004 року |
13,2 |
10,9 |
13,6 |
17,6 |
16,1 |
Досягнення вітчизняного ОПК (Оборонно-промислового комплексу) |
не було |
не було |
не було |
не було |
11,7 |
Вітчизняна система освіти |
6,1 |
8,2 |
7,2 |
12,2 |
8,4 |
Українська революція 1917–1921 років |
6,0 |
6,9 |
6,3 |
9,1 |
7,6 |
Досягнення української космонавтики |
17,0 |
20,6 |
18,3 |
17,8 |
7,0 |
Трудові досягнення робітників і селян Радянської України (П.Ангеліна, М.Демченко, О.Стаханов, О.Гіталов та ін.) |
14,4 |
14,2 |
15,3 |
11,5 |
6,3 |
Інше |
2,7 |
1,1 |
1,4 |
2,4 |
2,2 |
Важко відповісти |
6,1 |
4,0 |
3,1 |
4,1 |
4,8 |
Примітки. * Сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість обирати кілька варіантів відповіді.
** У 2015–2021 рр. альтернатива наводилась у такій редакції: “Збройні сили України”.
*** У 2015–2021 рр. альтернатива наводилась у такій редакції: “Революція Гідності 2013–2014 років ”.
Історичні діячі та сучасники
Кардинальні зміни відбулись у сприйнятті історичних особистостей, які є символами нашої країни. У відповідях на запитання: “Хто з історичних діячів та/чи наших видатних сучасників для Вас особисто найбільшою мірою символізує Україну?”
із показником у 56,8% незмінним очільником рейтингу залишається Тарас Шевченко. Але цей показник є суттєвим зниженням у порівнянні із 69,5% у серпні 2021 р. Також суттєво зменшився рівень визнання символом України Лесі Українки (з 46,8% у 2021 р. до 33,1% у 2023 р.), через що славетна поетеса змістилася з 2-го місця в умовному рейтингу на 4-е. Головні зміни у суспільній думці ілюструють 2-е та 3-е місця, на яких опинились постаті, що були включені до опитування вперше: Валерій Залужний та воїни бригади «Азов» із показниками 42,3% і 34,4% відповідно.
Водночас слід зазначити, що ставлення до Валерія Залужного має суттєві регіональні відмінності. Якщо на Півдні символом України Головнокомандувача Збройних Сил вважають 64,2% респондентів, то на Заході і Сході майже удвічі менше (34,6% на Заході та 34,1% відповідно).
Громадська думка щодо воїнів бригади «Азов» також не є однорідною: символами України їх вважають 47,4% опитаних на Заході, 46% – на Півдні, і лише 20,2% – на Сході.
Володимира Зеленського за результатами опитування назвали символом України 30,6% респондентів. Враховуючи, що у 2021 р. такої думки дотримувався лише один з десяти опитаних, ставлення до Президента України як до національного символу змінилося найбільш радикальним чином, перемістивши його з 24-ого на 5-те місце в умовному рейтингу. Однак у регіональному розрізі знов спостерігається поляризація думок: Зеленського вважають символом України понад половину мешканців південних областей (50,4%) і лише 16% – Сходу.
Відзначимо суттєве зниження значущості у суспільній свідомості таких історичних та культурних діячів як Ярослав Мудрий (з 32,3% до 23,6%), Іван Франко (з 29,5% до 22,3%), Михайло Грушевський (з 30,7% до 20,4%). Зауважимо, що це зниження не торкнулось, або торкнулось несуттєво історичних діячів, безпосередньо пов’язаних із військово-політичною боротьбою за незалежність України на різних історичних етапах. Так, Степан Бандера із показником 27,2% зайняв 7-е місце у рейтингу, у порівнянні із 21% та 13-м місцем у серпні 2021 р. Також, істотно просунулась постать В’ячеслава Чорновіла, із показником у 25,5% та 9-м місцем, у порівнянні із 17,8% та 16-м місцем у серпні 2021 р.
Таб. 4. Розподіл відповідей на запитання “Хто з історичних діячів та/чи наших видатних сучасників для Вас особисто найбільшою мірою символізує Україну?”, у %
Жовтень 2015 р. |
Місце |
Вересень 2015 р. |
Місце |
Серпень 2021 р. |
Місце |
Вересень 2023 р. |
Місце |
|
Тарас Шевченко |
65,5 |
1 |
72,7 |
1 |
69,5 |
1 |
56,8 |
1 |
Валерій Залужний |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
42,3 |
2 |
воїни бригади «Азов» |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
34,4 |
3 |
Леся Українка |
48,9 |
2 |
50,6 |
2 |
46,8 |
2 |
33,0 |
4 |
Володимир Зеленський |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
9,3 |
24 |
30,6 |
5 |
Небесна Сотня |
32,6 |
4 |
30,9 |
6 |
27,3 |
7 |
27,7 |
6 |
Степан Бандера |
18,3 |
13 |
21,9 |
11 |
21,0 |
13 |
27,2 |
7 |
Богдан Хмельницький |
37,1 |
3 |
45,5 |
3 |
29,9 |
5 |
26,0 |
8 |
В’ячеслав Чорновіл |
16,4 |
15 |
20,9 |
13 |
17,8 |
16 |
25,5 |
9 |
Ярослав Мудрий |
30,4 |
5 |
33,7 |
5 |
32,3 |
3 |
23,6 |
10 |
Іван Франко |
не було у списку |
– |
36,5 |
4 |
29,5 |
6 |
22,3 |
11 |
Ліна Костенко |
24,0 |
9 |
27,4 |
9 |
26,3 |
8 |
20,7 |
12 |
Михайло Грушевський |
27,0 |
6 |
30,3 |
7 |
30,7 |
4 |
20,4 |
13 |
Володимир Великий |
21,3 |
11 |
27,5 |
8 |
22,4 |
12 |
17,1 |
14 |
Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
17,1 |
15 |
Василь Стус |
13,8 |
18 |
15,3 |
19 |
18,0 |
15 |
15,6 |
16 |
Микола Амосов |
не було у списку |
– |
15,5 |
18 |
23,0 |
11 |
14,1 |
17 |
Іван Мазепа |
18,1 |
14 |
19,5 |
15 |
17,7 |
17 |
13,6 |
18 |
Олександр Усик |
не було у списку |
– |
18,9 |
16 |
14,4 |
21 |
13,6 |
19 |
Богдан Ступка |
23,0 |
10 |
21,8 |
12 |
25,9 |
9 |
11,6 |
20 |
Віталій і Володимир Клички |
25,5 |
8 |
20,8 |
14 |
23,2 |
10 |
11,5 |
21 |
Ада Роговцева |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
10,6 |
22 |
Валерій Лобановський |
11,8 |
20 |
14,3 |
20 |
17,7 |
18 |
9,6 |
23 |
Борис Патон |
9,3 |
21 |
12,5 |
22 |
18,4 |
14 |
8,7 |
24 |
Ольга Харлан |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
8,5 |
25 |
Ніна Матвієнко |
не було у списку |
– |
17,4 |
17 |
14,4 |
22 |
7,7 |
26 |
Роксолана |
15,8 |
16 |
12,9 |
21 |
14,9 |
20 |
7,2 |
27 |
Симон Петлюра |
6,1 |
27 |
8,4 |
26 |
7,7 |
26 |
7,0 |
28 |
Нестор Махно |
8,3 |
22 |
8,5 |
25 |
7,2 |
27 |
6,4 |
29 |
Олександр Мацієвський |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
5,7 |
30 |
Джамала |
не було у списку |
– |
11,4 |
24 |
не було у списку |
– |
5,2 |
31 |
Гурт «Kalush Orchestra» |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
не було у списку |
– |
5,0 |
32 |
інші |
1,2 |
1,7 |
1,3 |
2,7 |
||||
на мою думку, нікого персонально не можна вважати символом України |
11,2 |
7,3 |
6,3 |
12,7 |
||||
важко відповісти |
4,0 |
3,3 |
3,9 |
4,7 |
Примітка. Сума перевищує 100%, оскільки кількість варіантів відповідей респондентів
не обмежувалася.
Національна символіка
Суспільне ставлення до символіки країни не зазнало суттєвих змін. У відповідях на питання: “Що для Вас особисто є символом України?”, державна символіка (прапор, герб, гімн та ін.) міцно займає перше місце із результатом 76,1%. Звертає на себе увагу ротація другого та третього місць: українська мова піднялась на друге місце рейтингу (з 49,9% у 2021 р. до 51,8% у 2023 р.), а національне вбрання втратило частину прихильників (з 53,7% у 2021 р. до 45,2% у 2023 р.) та опустилось на третє місце. Існують суттєві регіональні відмінності у ставленні громадян до мовного питання: українську мову символом України назвали 77,1% респондентів на Заході, та лише 32,1% на Сході та 36,5% на Півдні.
Заслуговує на увагу суттєвий (з 28,9% у 2021 р. до 42,1% у 2023 р.) зростання кількості респондентів, які сприймають як національний символ «червону калину», що є показовим прикладом впливу популярного медійного контенту на суспільну думку. Разом з тим ціла низка історичних подій, місць, постатей та предметів побуту втратили своє символічне значення порівняно з довоєнними опитуваннями.
Таб. 5. Розподіл відповідей на запитання “Що для Вас особисто є символом України?”, у %
Жовтень 2015 р. |
Місце |
Вересень 2018 р. |
Місце |
Серпень 2021 р. |
Місце |
Вересень 2023 р. |
Місце |
|
державна символіка (синьо-жовтий прапор, тризуб, Гімн “Ще не вмерла України …”) |
68,1 |
1 |
77,1 |
1 |
75,2 |
1 |
76,1 |
1 |
українська мова |
не було |
не було |
52,1 |
3 |
49,9 |
3 |
51,8 |
2 |
національне вбрання, вишиті рушники |
61,4 |
2 |
62,3 |
2 |
53,7 |
2 |
45,2 |
3 |
червона калина |
36,8 |
6 |
33,9 |
8 |
28,9 |
9 |
42,1 |
4 |
українська народна пісня |
38,8 |
4 |
50,3 |
5 |
41,9 |
4 |
38,0 |
5 |
ріка Дніпро |
37,6 |
5 |
37,5 |
6 |
36,8 |
6 |
36,5 |
6 |
національні страви і напої |
44,3 |
3 |
50,6 |
4 |
41,5 |
5 |
33,2 |
7 |
Майдан Незалежності в Києві |
27,9 |
9 |
26,9 |
11 |
25,2 |
10 |
28,8 |
8 |
національні музичні інструменти (кобза, бандура, трембіта) |
35,9 |
7 |
37,0 |
7 |
35,2 |
7 |
26,9 |
9 |
національна валюта (гривня) |
27,4 |
10 |
27,1 |
10 |
20,8 |
11 |
25,2 |
10 |
Карпатські гори |
29,2 |
8 |
32,4 |
9 |
35,2 |
8 |
24,8 |
11 |
Чорне море |
16,3 |
16 |
16,3 |
16 |
18,3 |
16 |
22,0 |
12 |
пшеничне (житнє) колосся |
22,8 |
11 |
24,6 |
12 |
12,9 |
21 |
21,4 |
13 |
гетьманська булава |
21,9 |
12 |
24,1 |
13 |
26,5 |
12 |
19,1 |
14 |
Бахмут |
не було |
не було |
не було |
не було |
не було |
не було |
18,5 |
15 |
о. Хортиця |
20,9 |
13 |
17,1 |
15 |
17,2 |
18 |
14,7 |
16 |
верби, тополі |
17,9 |
14 |
16,0 |
17 |
14,0 |
20 |
14,6 |
17 |
новітня українська зброя (РК «Нептун» та «Вільха», ПТРК «Стугна» тощо) |
не було |
не було |
не було |
не було |
не було |
не було |
14,5 |
18 |
ФК “Динамо” (Київ) |
15,6 |
17 |
18,7 |
14 |
20,2 |
13 |
12,1 |
19 |
зброя та спорядження українського козацтва |
13,3 |
18 |
16,0 |
18 |
19,9 |
14 |
10,7 |
20 |
Тарасова могила на канівській кручі |
17,2 |
15 |
15,1 |
20 |
15,8 |
19 |
9,8 |
21 |
сучасні вітчизняні літаки (АН-124 “Руслан” та ін.) |
12,9 |
19 |
15,4 |
19 |
19,3 |
15 |
9,7 |
22 |
ФК “Шахтар” (Донецьк) |
5,6 |
23 |
7,6 |
24 |
10,6 |
24 |
7,7 |
23 |
церковна і релігійна символіка |
6,7 |
22 |
10,0 |
23 |
11,3 |
23 |
6,3 |
24 |
інше |
2,8 |
3,2 |
1,0 |
5,5 |
||||
вважаю, що Україна не має символів |
2,5 |
1,1 |
0,8 |
0,3 |
||||
важко відповісти |
3,8 |
1,4 |
0,9 |
0,8 |
Примітка. Сума перевищує 100%, оскільки кількість варіантів відповідей респондентів не обмежувалася.
Діяльність УПЦ МП
Значною є суспільна підтримка ініціативи законодавчо обмежити на території України діяльність УПЦ МП та інших церков, керованих державою-агресором. На питання “Чи підтримуєте Ви ініціативу законодавчо обмежити на всій території України діяльність Української Православної Церкви (Московського патріархату) та інших церков, керованих державою-агресором”, 63,1% респондентів відповіли, що або цілком підтримують (45%) або скоріше підтримають (18,1%) цю ініціативу.
Однак в розрізі регіонів ставлення громадян до обмеження діяльності УПЦ МП в Україні має помітні відмінності. В західних областях загальна кількість прихильників такого рішення (82%) у десятеро переважає частку тих, хто висловлюється проти (8,4%). У центральних та південних областях перевага кількості прихильників обмеження діяльності УПЦ МП над кількістю противників теж значуща – у 5 і 3,5 разу відповідно. Разом з тим на Сході кількість тих, хто підтримує обмеження діяльності УПЦ МП (44,1%), цілком співставна з кількістю тих, хто заперечує таку ініціативу (32,4%). На відміну від інших регіонів України, де громадяни мають консолідовану позицію щодо подальших перспектив церков, керованих державою-агресором, громадська думка з цього питання на Сході є поляризованою.
Табл. 6. Розподіл відповідей на запитання “Чи підтримуєте Ви ініціативу законодавчо обмежити на всій території України діяльність Української Православної Церкви (Московського патріархату) та інших церков, керованих державою-агресором” (у %):
В цілому по вибірці |
Макрорегіони |
||||
Західний |
Центральний |
Східний |
Південний |
||
підтримую (цілком підтримую + скоріше підтримую) |
63,1 |
82,1 |
69,3 |
44,1 |
53,0 |
не підтримую (скоріше не підтримую + зовсім не підтримую) |
17,6 |
8,4 |
12,9 |
32,4 |
14,8 |
важко відповісти |
12,7 |
6,1 |
13,9 |
14,6 |
16,2 |
мені це бійдуже |
6,6 |
3,4 |
3,9 |
8,9 |
16,2 |
Умови миру
Розподіл відповідей на запитання “Якби війну можна було завершити просто зараз, яка з перелічених нижче умов укладення миру була б для Вас прийнятною” свідчить про налаштованість переважної більшості громадян на максимальні здобутки для країни по результатах завершення війни. Для 42% респондентів прийнятним варіантом стане «повна і безумовна капітуляція країни-агресора, виплата нею компенсацій та репарацій за завдану шкоду в повному обсязі», для 25% – «повернення до державних кордонів 1991 року, включно з Донбасом і Кримом». Варіант «Припинення вогню та відведення військ обох сторін від лінії зіткнення» прийнятний для 10,9% респондентів; «повернення під український контроль територій, окупованих після 24 лютого 2022 року – для 9,2%.
Найбільш прихильними до умов миру, які полягають у повній капітуляції агресора та компенсуванні завданої шкоди є мешканці Півдня. Понад половину з них (50,4%) обрали саме цей варіант з усіх перелічених альтернатив. Погодитися умовою повернення до державних кордонів 1991 року готові удвічі менше респондентів (24,1%). Варіант «повернення під український контроль територій, окупованих після лютого 2022 р.» є прийнятним лише для 5,8% опитаних в цьому регіоні.
Значно менш максималістичним є ставлення до умов майбутнього миру серед мешканців західних областей. Варіант «повна і безумовна капітуляція країни-агресора, виплата нею компенсацій та репарацій за завдану шкоду в повному обсязі» тут підтримує третина респондентів (34,6%), а «повернення до державних кордонів 1991 року, включно з Донбасом і Кримом» підтримали б як умову миру 28,2%. Кожен двадцятий опитаний (4,8%) погодився б на варіант «перетворення нинішньої лінії зіткнення на державний кордон з країною-агресором, якщо це відкриє шлях для вступу України до НАТО і ЄС», і це понад утричі більше, ніж на Півдні (1,5%).
На Сході виявлено найменшу серед інших регіонів України прихильність до варіанту миру за умов повернення до державних кордонів 1991 року, включно з Донбасом і Кримом (17,7%). Мир за умов повної капітуляції агресора тут підтримують 38,1%, що трохи більше, ніж на Заході, однак менше, ніж в середньому по країні. Натомість компромісні варіанти мирної угоди (припинення вогню та повернення до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року) знаходять серед мешканців Сходу помітно більше прихильників, ніж деінде – по 13%. Водночас мир за умов фіксації нинішнього статус кво на фронті в якості нових державних кордонів підтримують менше 2% респондентів східних областей.
Ставлення мешканців Центру до умов майбутнього миру в цілому відтворює розподіл відповідей, отриманих в цілому по країні, за єдиним виключенням: кількість прихильників варіанту «повернення під український контроль територій, окупованих після 24 лютого 2022 року» (5,7%) тут у 1,6 разу менша.
Табл. 7. Розподіл відповідей на запитання “Якби війну можна було завершити просто зараз, яка з перелічених нижче умов укладення миру була б для Вас прийнятною” (у %):
По вибірці в цілому |
Макрорегіони |
||||
Західний |
Центральний |
Східний |
Південний |
||
повна і безумовна капітуляція країни-агресора, виплата нею компенсацій та репарацій за завдану шкоду |
42,0 |
34,6 |
46,6 |
38,1 |
50,4 |
повернення до державних кордонів 1991 року, включно з Донбасом |
25,1 |
28,2 |
29,2 |
17,7 |
24,1 |
припинення вогню та відведення військ обох сторін від лінії зіткнення |
10,9 |
11,3 |
8,7 |
13,3 |
11,7 |
повернення під український контроль територій, окупованих після 24 лютого 2022 року |
9,2 |
12,0 |
5,7 |
13,0 |
5,8 |
перетворення нинішньої лінії зіткнення на державний кордон |
2,9 |
4,9 |
3,1 |
1,8 |
1,5 |
інше |
0,5 |
0,4 |
0,4 |
0,9 |
0,0 |
важко відповісти |
9,4 |
8,6 |
6,3 |
15,3 |
6,6 |