Постреліз – науковий семінар «Медіаосвіта як чинник соціалізації особистості в умовах системних змін»

4 листопада  2022 р. у Києві відбувся онлайн науковий семінар «Медіаосвіта як чинник соціалізації особистості в умовах системних змін». Згідно з програмою співпраці НАН України і НАПН України організували семінар три академічні інститути: Інститут соціології НАН України, Інститут психології ім.Г.С.Костюка НАПН України і Інститут соціальної та політичної психології НАПН України.

Уперше академічний  семінар, присвячений науковому аналізу медіаосвіти в умовах системних змін, викликаних війною, було поєднано із щорічною Всеукраїнською стратегічною нарадою з розвитку медіаосвіти «Медіаосвітня осінь – 2022», яка збирає медіаосвітян-практиків і регіональних координаторів всеукраїнського есперименту з масового упровадження медіаосвіти, що проводиться Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України на базі понад 200 закладів освіти за наказом МОН України з 2017 року.

Науковий семінар став потужним інтелектуальним ресурсом для всієї медіаосвітянської спільноти, представив квінтесенцію думок на передньому фронті існуючих і новостворюваних знань. Це важливо, коли користувачі отримують інформацію з першоджерел, власне від виробників знань – науковців. Наука робиться в тиші, ми спілкуємося в досить малих локальних групах, своєю досить специфічною мовою, бо саме в такому середовищі народжуються нові ідеї і бачення, формулюються гіпотези і узгоджуються дизайни їхньої перевірки, створюються нові діагностичні і розвивальні інструменти, що в практиці розповсюджують і впроваджуються, часто втрачаючи зв’язок із першоджерелом і автором. Медіаосвітяни, які навчають, що основою медіаграмотності є звернення до першоджерел, отримали можливість безпосередньо поспілкуватися з авторами, добре відомими з книжок і публікацій. Усі відчули особливості дискурсу різних наукових галузей, підходів і оконецптуальних апаратів, якими користуються науковці, і за допомогою яких можна верифікувати свою професійну творчість – розробку нових педагогічних прийомів і методик медіаосвіти.

На семінарі обговорювався науковий доробок науковців трьох академічних інститутів з актуальних проблем сьогодення країни, що воює. Розглянуто різні аспекти медіаосвіти як фундаментальної складової інформаційної безпеки країни. До змісту дистанційного навчання  запропоновано конкретні рекомендації щодо медіаосвітнього збагачення змісту онлайн-уроків з різних дисциплін. Аналізувалися особливості психологічної підтримки тих, хто отримав психологічні травми війни, які симптоми травматизації, в чому специфіка дистанційної психологічної допомоги та психолого-педагогічного супроводу під час війни. Медіаосвіту занурили в контекст пошуку варіантів допомоги дітям різного віку опанувати травму війни, окреслити шляхи підвищення їхнього адаптаційного потенціалу. Також розглядалися методологічні питання проведення досліджень і моніторингів в умовах воєнного стану і онлайн-навчання, з урахуванням «недоступності» респондентів, проблематизувалася специфіка психодіагностичних методик і процедур їх проведення у воєнний період. Серед найгостріших проблем впливу війни на медіаосвіту як соціалізуючий чинник порушено тему зафіксованих у дослідженнях наслідків медіавпливів – «промивання мізків» респондентів, які довгий час знаходилися в інформаційному полі російської пропаганди, зокрема, сформовану у них систему уявлень та сприйняття реальності, модель мислення (в якій використовуються процедура «зупинки думки» і логіка вибіркової критичності), що створює таку картину світу (паралельну реальність), яка вигідна країні-агресору. Було багато цікавого.

Науковий семінар складався із трьох дискусійних панелей.

Перша дискусійна панель  – найбільш широкого наукового погляду на інформаційний простір і його роль у процесах соціалізації. Проведено аналіз тенденцій – куди і як рухається знання про наші сучасні медіапрактики в умовах цифровізації та інших системних зрушень, як змінюється медіаграмотність населення України в цілому і як ми вимірюємо цей рух. Такий найширший погляд демонструє підсумковий ефект від наших колективних зусиль, а маючи таку картину ми рухаємося свідомо, визначаємо разом точки найефективнішого прикладення наших спільних зусиль в умовах обмежених ресурсів.

Три чудові спікери цієї панелі виступили з доповідями:

= Скокова Людмила, докторка соціологічних наук, доцентка, провідна наукова співробітниця Інститут соціології НАН України «Етнографія медіа: соціологічні можливості»

= Наумова Марта, кандидатка соціологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України «Динаміка індексу медіаграмотності українців 2020-2021 рр.»

= Бойко Наталія, докторка соціологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту соціології НАН України «Діджиталізаційна активність та взаємодія в умовах війни: очікування та реальність».

Іще один доповідач у формі відеодоповіді продовжить віртуальне життя семінару в соціальних мережах:

  • «Апарат симуляції та реальність війни» (Бурлачук Віктор, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАН України).

Друга панель була присвячена психологічному аналізу воєнних трансформацій інформаційного простору, які зумовлюють необхідність корегування медіаосвітньої діяльності у відповідь на масштабні виклики війни.

Доповіді, що відбулися:

= Найдьонова Любов, докторка психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, заступниця директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України «Психотравматизація і медіатравма війни: завдання медіаосвіти в умовах протистояння систем»

= Полякова Віталія, кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Вплив медіаосвіти на психологічну стійкійсть вчителя в умовах воєнного стану в Україні»

У відеоформаті доповідь

– «Наслідки психологічного впливу на особистість інформаційної війни в контексті широкомасштабних воєнних дій» Пророк Наталя, докторка психологічних наук, завідувачка лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

 Третя дискусійна панель – прикладна психологічна, присвячена розробкам і підходам, що протистоять негативним впливам війни.

Виступили:

= Умеренкова Наталія, старша наукова співробітниця лабораторії психології масової комунікацій та медіаосвіти ІСПП НАПН України, кандидатка психологічних наук «Здоровязбережувальний компонент медіатизованої освіти в часи війни»

= Вознесенська Олена, кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, членкиня Ради Правління ГС “Національна психологічна асоціація”, президентка ВГО “Арт-терапевтична асоціація” з темою: «Мемотворчість у воєнні часи як складова подолання психологічних наслідків війни».

Відеовиступи охоплюють теми:

– «Війна і мир та мова ворожнечі: медіаосвітні виклики в сучасних умовах» Бойко Світлана, наукова співробітниця лабораторії психодіагностики та науково-психологічної інформації Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України

– «Медіаосвітні програми для талановитої учнівської молоді: соціалізуючий потенціал» Дятел Надія, молодша наукова співробітниця лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, керівниця програми “Кіберпсихологія” КМАНУМ

Дискусії ледве вкладалися в регламент через активну участь:  запитання спікерам, цікаві відповіді і репліки. Усе доступно в записі на сторінці за QR- кодом.

За підсумками дискусій визначилися, що рекомендації наукового семінару охоплять такі основні тези:

  1. Про необхідність активізації міждисциплінарних доказових досліджень інформаційного простору, презентацій наукових результатів суб’єктам прийняття рішень, державним регуляторам у різних сферах суспільного життя.
  2. Про важливість ролі медіаграмотності під час війни як чинника національної безпеки у протистоянні інформаційним ворожим операціям гібридної війни та в рішенні завдань повоєнного відновлення.
  3. Про необхідність травмаінформованих практик в освіті та суспільстві загалом, ролі медіа в підвищенні обізнаності населення щодо травматичних станів, їхніх проявів, наслідків та можливих ускладнень, і засобів психологічної підтримки і допомоги
  4. Проблема колективної травми і моральної травматизації потребує цільових мультидисциплінарних досліджень.
  5. Необхідні доказові дослідження чинників-протекторів медіатравматизації в складі досліджень загальних травматичних і посттравматичних станів населення, а також шляхів подолання наслідків перебування під інформаційним тиском російської пропаганди і чорної педагогіки на тимчасово окупованих територіях.
  6. Здоров’язберігаючий потенціал медіаосвіти, акцент на цінності тілесності і відновленні цілісності.
  7. Використання рефлексивних технік і технології репрезентативної рефлексії, усвідомлення себе у доказовому порівнянні з загалом і групами ідентичності у контексті цінності різноманіття.
  8. Інтенсифікація обміну методичними ресурсами в експертному педагогічному середовищі і серед практиків медіаосвітян.
  9. Інституалізація медіаосвітянської спільноти в формі громадських об’єднань, створення обласних осередків Української асоціації медіапсихологів і медіапедагогів, перший з яких утворено напередодні у Миколаївській області.
  10. Про продовження практики проведення наукового семінару , подання в програму спільної діяльності НАН України і НАПН України на 2023 рік семінару на тему “Медіаосвіта як чинник соціалізації особистості і громади в умовах війни та повоєнного відновлення”, підготовку публікацій і максимальне поширення інформації про семінар.

Звісно, враження ворогом інфраструктури не дало повною мірою приєднатися до онлайн-заходу всім учасникам і навіть спікерам. Тому продовження відбуватиметься у віртуальному режимі на сторінці, де ми розташуємо всі відеозаписи: і ті, що відбулися в синхронному режимі відеоконференції, і ті, що надіслали спікери для асинхронного продовження.

Загальний підсумок – такі заходи надихають, мотивують, проблематизують, дають поштовх думкам і дарують нових друзів і соратників.

Роботи медіаосвітньої дуже багато, наша медіаосвітня спільнота має стати більш потужною! Далі буде!