З 5 по 20 червня 2021 року Інститут соціальної та політичної психології України здійснив моніторинг соціальної напруженості в Україні. Станом на травень 2021 року інтегральний показник соціальної напруженості дорівнює 2,46. Хоча цей показник і є вищим за мінімальний рівень напруженості, зафіксований 2010 року (1,53), нині суспільство перебуває у значно менш напруженому стані, ніж чотири роки тому, коли рівень соціальної напруженості сягнув максимального за всю історію спостережень значення (3,5). Отже, у зв’язку з пандемією COVID-2019 всупереч очікуванням не відбулося зростання соціальної напруженості в українському суспільстві, а навпаки, зафіксовано його помітне зниження.
Моніторинг соціальної напруженості здійснюється за допомогою тестової методики на основі семи критеріїв, серед яких, зокрема, загальне вдоволення чи невдоволення громадян наявною в суспільстві ситуацією і можливостями свого впливу на неї; вдоволення чи невдоволення діями тих персоніфікованих соціальних сил, які, за уявленнями людей, здатні впливати на ситуацію; ретроспективна оцінка минулого стану ситуації, тобто чи вважають громадяни, що раніше було краще (гірше), ніж тепер; прогнозна оцінка майбутнього стану ситуації, тобто чи сподіваються вони на її покращення (побоюються погіршення) тощо.
Оцінки за цими критеріями підраховуються в балах, але можуть бути представлені також у відсотках (детальніше про формулу розрахунків рівня соціальної напруженості можна дізнатися з довідки).
Аналіз отриманих даних показує, що зафіксоване зниження рівня соціальної напруженості в Україні пов’язане передусім з позитивнішою оцінкою громадянами поточної соціально-економічної та політичної ситуації. Якщо у 2018 р. в основному нормальною її вважали лише чверть респондентів (26,7%), а поганою чи дуже поганою – понад половину (53,7%), то нині до позитивних оцінок схиляється вже майже третина опитаних (32,1%), а до негативних – менше половини (48,8%). Загалом задоволені своїм життям 41,8%, не задоволені – 36% (у 2018 році – 37,6% та 40,9% відповідно).
Дещо знизився рівень ностальгії за «прекрасним минулим». На момент останнього опитування вважали, що раніше ситуація була кращою, 62,7% респондентів проти 66,7% у 2018 році. Більш оптимістично українці почали бачити майбутнє. Якщо у 2018 році лише 23,9% опитаних очікували змін на краще, а 43,5% нічого доброго в майбутньому не передбачали, то нині оптимістів нараховується 26,5%, а песимістів – 38,8%.
Помітні зміни відбулися в уявленнях громадян про те, якою мірою вони здатні впливати на перебіг свого життя в заданих соціально-економічних та політичних умовах. Близько половини (46,8%) респондентів нині погоджуються з тим, що рівень їхнього добробуту залежить насамперед від них самих. Не погоджується з цим третина опитаних (33,9%). Тоді як у 2018 році це твердження ділило респондентів майже навпіл – 41,3% та 38,5% відповідно. Кількість опитаних, задоволених можливостями свого впливу на соціально-економічну та політичну ситуацію в країні, зросла незначною мірою – до 15,4% у 2021 р. проти 13,9% у 2018 р., а от кількість незадоволених зменшилася виразніше: з 61,4% у 2018 р. до 55,9% у 2021 р.
Можуть справляти істотний вплив на ситуацію в країні і, на думку українців, наростили вагу органи місцевої влади (нині так вважають 70,2% респондентів порівняно з 65,4% у 2018 р.), Верховна Рада України (86,3% і 81,7% відповідно), правоохоронні органи (64,5% і 59,2% відповідно). Як не дивно, значна частина респондентів (61,6%) приписують вплив на ситуацію в Україні керівництву Російської Федерації на чолі з В. Путіним (у 2018 р. таких було 50,1%). Однак варто зазначити, що дев’ять з десяти опитуваних українців (91%) невдоволені результатами російського впливу (у 2018 р. – 84,5%). Впливом проросійських політичних сил, хоч він і не визнається суттєвим, не задоволені 94,1% опитуваних (79% у 2018 р.).
Оцінки впливовості Кабінету Міністрів України погіршилися. Нині 77,9% респондентів визнають можливості уряду впливати на ситуацію в країні, тоді як у 2018 р. таких було 81,3%.
Істотно скоротилася кількість громадян, які незадоволені характером президентського впливу (з 82,3% у 2018 р. до 70,1% у 2021 р.).
Якщо поглянути на динаміку соціальної напруженості в ретроспективі останніх 15 років, можна зробити кілька висновків:
- Загальнонаціональні вибори зазвичай призводять до істотного зниження соціальної напруженості, оскільки посилюють оптимістичні очікування щодо майбутнього. Єдиним винятком поки є вибори 2014 року, які відбувалися на тлі масштабних загроз національній безпеці та панічних очікувань щодо державного майбутнього.
- Одним з найбільш потужних стресових чинників для українського суспільства була глобальна фінансова криза 2008 р., наслідки якої відбивалися на рівні соціальної напруженості аж до 2011 р.
- Піковий рівень соціальної напруженості, зафіксований у 2017 р., може бути наслідком певного накопичувального ефекту, коли проявлені у період Революції Гідності суспільні запити і суперечності не знайшли адекватних відповідей, зокрема в уявленнях про перспективи виходу з вкрай складної ситуації. Припинення цієї тенденції після 2017 р. може пояснюватися низкою причин, зокрема довгоочікуваним набуттям чинності Угоди про Асоціацію з ЄС та введенням безвізового режиму, чим було остаточно підтверджено незворотність європейської перспективи України. Напевно, свою роль зіграла також перспектива чергових президентських виборів та можливість змінити владу, яка стала вкрай непопулярною.
Нарешті слід зауважити, що сказати достеменно, чи є зафіксоване у 2018-2020 рр. зниження рівня соціальної напруженості початком низхідного тренду, чи це все ще ситуативна реакція суспільства на прихід до влади нової політичної команди на чолі з Володимиром Зеленським, поки важко. Це стане зрозуміло з наступних замірів моніторингу.
Довідково:
Під соціальною напруженістю слід розуміти реакцію людей на умови життєдіяльності, що перешкоджають задоволенню їхніх потреб, досягненню цілей, втіленню в життя очікувань тощо.
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України відстежує динаміку рівня соціальної напруженості в Україні на основі теоретичної моделі необхідних і достатніх показників соціальної напруженості.
Дослідження проводяться шляхом масового опитування населення за спеціально розробленою анкетою (16 одиниць запитання). Кожен з показників вимірюється за п’ятибальною шкалою від –2 до 2. Інтегральний показник соціальної напруженості (N) обчислюється за формулою 
де О – загальна оцінка актуальної ситуації, О1 – ретроспективна оцінка минулого стану ситуації, О2 – прогнозна оцінка майбутнього стану ситуації, V – вдоволеність можливостями власного впливу на ситуацію, W – вдоволеність результатами зовнішнього впливу на ситуацію, i – рівень суб’єктивного контролю (інтернальності) суб’єкта оцінювання, j – приписуваний тим чи тим соціальним силам ступінь зовнішнього впливу на ситуацію.
Цей рівень соціальної напруженості в Україні знову почне зростати восени, коли НКРЄКП підвищить ціну на ГАЗ до 12 грн за 1 кубометр, що потягне за собою також зростання ціни на розподіл газу до 3 грн за 1 кубометр. Також планують восени підняти ціну на електроенергію. Ці “новації” потягнуть за собою здорожчання товарів, в ціні яких є суттєва частка енергоносіїв.