Прес-реліз – «Люди більше бояться втрат від згортання економічної діяльності, зумовленої карантином, аніж коронавірусної хвороби як такої»

Люди більше бояться втрат від згортання економічної діяльності, зумовленої карантином, аніж коронавірусної хвороби як такої

Опитування, проведене Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Асоціацією політичних психологів України з 5 по 14 вересня 2020 року, зафіксувало низку суперечностей у ставленні громадян до пандемії COVID-19 та пов’язаних з нею запобіжних та обмежувальних заходів.

  1. Так, 51,9% громадян у цілому вважають виправданими жорсткі карантинні заходи, запроваджені в березні-травні цього року. Понад третину респондентів цілком або скоріше не погоджуються з тим, що жорсткий карантин був потрібний. Найбільш суперечливе ставлення до карантину спостерігається в східних областях, де громадська думка майже розкололася навпіл: 42,9% цілком або скоріше виправдовують необхідність карантину, а 42,4% – цілком або скоріше заперечують.

  2. Майже половина опитаних (49,9%) у цілому не вважають скасування карантинних заходів передчасним навіть на тлі зростання рівня захворювань. Причому серед мешканців Сходу таку позицію займають 59,5%, а Центру – 42,5% опитаних. Приблизно кожен третій респондент у середньому по Україні (29,8%) схиляється до думки, що карантинні обмеження слід було продовжити; на Сході таких лише 18,3%.

  3. Понад половину учасників опитування (52,9%) повідомили, що поставляться з розумінням до можливого запровадження жорсткого карантину в разі зростання кількості випадків захворювання та будуть дотримуватися карантинних заходів; 16,7% мають намір ігнорувати карантин у міру можливості. І тільки 8,6% респондентів висловили намір активно домагатися повного скасування карантину.

  4. Майже кожен шостий респондент (17,2%) не знає, у якій зоні – зеленій, жовтій, помаранчевій чи червоній – наразі перебуває його/її населений пункт. Кожен третій (32,9%) гадає, що живе в зеленій зоні. При цьому 73,4% учасників опитування вважають статус їхньої території скоріше справедливим, у тому числі 60,6% мешканців червоної зони.

  5. Серед медичних рекомендацій щодо протидії поширенню пандемії громадяни найбільш суворо дотримуються маскового режиму (57,1%), миття та обробки антисептиком рук (55,8%). Трохи гіршою є ситуація з уникненням фізичних контактів та дотриманням дистанції від інших людей. Завжди дотримуються цих заходів 35,7% та 26% відповідно. Найменш популярними є заходи щодо дезінфекції особистих речей (гаманців, ґаджетів): 36,1% респондентів повідомили, що ніколи цього не роблять.

  6. Менше половини опитаних (45,6%) вважають, що виконання медичних рекомендацій щодо протидії поширенню пандемії (масковий режим, дезінфекція рук, уникнення фізичних контактів, дотримання дистанції від інших людей тощо) здатне убезпечити громадян від зараження коронавірусом.

  7. Поділ територій на зони відповідно до рівня пандемічної загрози виявився в цілому виправданим. Що більшою є загроза зараження, то серйозніше люди ставляться до дотримання захисних та обмежувальних заходів. Винятком є помаранчева зона, де фіксується парадоксальне ставлення до пандемічної загрози. Зокрема, рівень дотримання маскового режиму або дезінфекції рук у помаранчевій зоні є навіть нижчим, ніж у зеленій.

  8. Понад половину респондентів (56,3%) вважають, що втрати від згортання економічної діяльності, зумовлені карантинними заходами, можуть завдати людям більшої шкоди, аніж власне поширення коронавірусної хвороби.

  9. Майже 40% опитаних під час весняного карантину або працювали у звичному режимі, або виконували той самий обсяг обов’язків дистанційно. Тимчасово втратили роботу 23,3%, повністю – 5,2%. І майже кожен третій респондент (28,8%) не мав роботи до карантину.

  10. Найчастіше впродовж карантину респонденти переживали надію та оптимізм (30,3%), пригніченість та безнадію (29,8%), гнів та злість (20,7%). Водночас оцінки емоційного стану, в якому перебувала більшість громадян України, є значно більш песимістичними. Так, на думку опитаних, 40,2% співгромадян відчували пригніченість і безнадію, 34,1% – гнів та злість, і лише 17,5% – надію та оптимізм.

Вибірка репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв’ювання. Опитано 1202 респонденти у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополь і захоплених сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.

Детальніше тут:

Завантажити: hrom-pol_syt_ukraine-veresen-2020
Завантажено разів: 14, розмір: 470.0 KB, дата: 21 Вер. 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *