Світлана Чуніхіна, політичний психолог, к.психол.н., старший науковий співробітник лабораторії психології спілкування Інститут Соціальної та Політичної Психології НАПН України
Вагома частина соціально-значимої інформації, яку ми зазвичай отримуємо щодня – це невербальна інформація. Наш мозок ретельно обробляє, фільтрує і складує нескінченну кількість мімічних виразів, поз, жестів, запахів, голосових модуляцій оточуючих людей. Ця інформація дозволяє нам добре орієнтуватися в соціумі.
За умов карантину і самоізоляції цей бурхливий інформаційний потік стиснувся до кволенького струмочка: ми не користуємося громадським транспортом, не відвідуємо масових заходів, менше ходимо по магазинах і вулицях і практично зовсім не беремо участі в спільній діяльності.
Що це означає? Це означає, що ми навряд чи втратимо за час карантину базові навички розпізнавання емоцій і інших станів людей, проте найтонкіші налаштуванні чутливості і емпатії цілком можемо втратити.
Вихід – потрібно штучно збільшувати дозу невербальної інформації з доступних джерел.
В цьому нам допоможуть:
? перегляд фільмів, де є багато крупних планів облич і де герої весь час взаємодіють один з одним – торкаються, розмовляють, проявляють емоції. Світова сінематека містить безліч стрічок на різні смаки – від «Персони» Бергмана до «Рабині Ізаури».
? ігри-пантоміми типу «Крокодил», в які можна грати зі своїми близькими. Веселу пантоміму цілком можна організувати і в онлайн-режимі. В онлайн-версії ця гра навіть може стати відмінним тренажером невербалики, оскільки таке спілкування дозволяє задіяти тільки виразні ресурси обличчя та верхньої частини корпусу.
?тренування базових переговорних навичок, серед яких – чіткість формулювань, відкритий прояв намірів і взаємоповага. За час карантину цими навичками можна оволодіти досконало, благо приводів домовлятися карантин підкидає чимало. Тільки уявіть собі, яким приємним місцем стане світ, в якому кожна людина – віртуоз доброзичливого спілкування.
Навчання новим формам спільних дій в нових умовах, мабуть, найбільш багатообіцяючий з точки зору позитивних соціальних наслідків, процес, запущений епідемією. Освоюючи нову спільність, кожна людина сьогодні, по суті, кує майбутнє всього людства.