До уваги аспірантів 4 року навчання: питання до комплексного екзамену PhD

ЦИКЛ ЗАГАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

«МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ  ТА СУЧАСНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПІЗНАННЯ»

  1. Специфіка соціогуманітарного знання: специфічна роль суб’єктів в гуманітарному пізнанні.
  2. Соціокультурна обумовленість дисциплінарної структури наукового знання: психологія, соціологія, політологія, культурологія як відображення в пізнанні відносної самостійності окремих сфер суспільства.
  3. Науковий статус соціально-гуманітарного знання з точки зору емпірико-аналітичних критеріїв.
  4. Плюралізм і відсутність монополії на істину.
  5. Пояснення і розуміння як наслідок комунікативності науки.
  6. Текст як особлива реальність і «одиниця» методологічного і семантичного аналізу гуманітарного знання.
  7. Мова, «мовні ігри», мовна картина світу.
  8. Інтерпретація як  базова операція соціально-гуманітарного пізнання.
  9. Проблема «історичної дистанції» в інтерпретації і розумінні.
  10. Соціально-культурний фон наукової методології.
  11. Інформаційне суспільство як якісно нова стадія розвитку цивілізації.
  12. Сучасна інформаційна соціально-технологічна революція та її очікувані наслідки.
  13. Формування теоретичних і концептуальних основ постіндустріалізму.
  14. Теорія постіндустріального суспільства Д. Белла
  15. Футурологія як прогнозування майбутнього. Футурологічна концепція Е. Тоффлера
  16. Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження.
  17. Поняття наукової парадигми. Дисциплінарна матриця, її компоненти.
  18. Культурний проект модерну і його прояви на різних соціально-економічних етапах.
  19. Образ ризоми для фіксації принципово нелінійного способу організації культури.
  20. Децентрації, плюралізм, фрагментарність, невизначеність, незавершеність та їхні гуманітарні наслідки.

«Методика викладання психології у відкритому інформаційному просторі»

  1. Відкритий інформаційний простір як детермінанта методичних інновацій у викладанні психології.
  2. Вікова періодизація медіаризиків та її врахування у викладанні психології.
  3. Рефлексивні основи медіапсихології у викладанні в умовах інформаційного перевантаження.
  4. Складання сучасної програми викладання психології у відкритому інформаційному просторі.
  5. Дистанційні форми викладання психології у відкритому інформаційному просторі (дистанційні платформи Prometheus, Ederaта ін.).
  6. Дистанційні форми викладання психології у відкритому інформаційному просторі (дистанційні курси, освітні серіали, вебінари тощо).
  7. Дистанційні форми викладання психології у відкритому інформаційному просторі (технологія Google-клас).
  8. Новітні освітні моделі у викладанні психології (перевернуте навчання, змішане навчання).
  9. Конструювання програми викладання курсу (модулю) на основі результатів свого дисертаційного дослідження.
  10. Проблема і інструменти оцінювання результативності викладання психології у відкритому інформаційному просторі .

«Грантова система підтримки наукових досліджень»

  1. Система державного фінансування і роль міжнародної грантової підтримки в розвитку вітчизняної науки.
  2. Типи грантів для підтримки діяльності науковців.
  3. Джерела інформації про грантову підтримку, особливості моніторингу.
  4. Державний фонд наукових досліджень і порядок грантового фінансування науки.
  5. Основний алгоритм підготовки грантової заявки.
  6. Типовий комплект документації на грантову підтримку.
  7. Критерії конкурсного оцінювання грантової заявки.
  8. Особливості виконання і звітування в умовах грантової підтримки.
  9. Психологічні особливості комунікації з грантодавцем (його представником).
  10. Індивідуальна програма розвитку в сфері грантової підтримки наукових досліджень.

ЦИКЛ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

«СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ»

  1. Структури особистості у сучасній психології: порівняльний аналіз.
  2. Просторово-часові координати житєвого світу особистості
  3. Психологічне розуміння життєвого досвіду особистості.
  4. Психологічний простір у життєвому світі особистості.
  5. Роль значущих інших у соціалізації та індивідуалізації.
  6. Психологічний час у життєвому світі особистості.
  7. Можливості прогнозування і планування майбутнього.
  8. Життєві домагання як механізм самоздійснення особистості.
  9. Самоконструювання шляхом постановки життєвих завдань.
  10. Психологічний вік як міра самореалізованості особистості.
  11. Рефлексивна активність особистості.
  12. Повсякденність як особистісне середовище.
  13. Ставлення до повсякденності: полезалежність та поленезалежність особистості як детермінант цього сталвення.
  14. Порівняльний аналіз потреби у буденності і потреби у карнавальності.
  15. Особливості буденного дискурсу і сюжети повсякденності.
  16. Способи інтерпретації повсякденного досвіду.
  17. Специфіка модерністського та постмодерністського розуміння індивідуальності.
  18. Дисгармонійні життєві світи та життєва некомпетентність.
  19. Розуміння особистісної норми у модернізмі і постмодернізмі.
  20. Підходи сучасної психології до особистісної самоактуалізації.

«ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ГРУП»

  1. Групові психологічні феномени, групова свідомість та групове несвідоме, колективні травми та їх передача між поколіннями.
  2. Групова динаміка, групова статика та види рівноваги в групах.
  3. Психологія рольової взаємодії. Рольова структура груп.
  4. Рольова ідентичність як чинник суб’єктності особи. Рольова комунікація та рольове моделювання.
  5. Проблеми групового статусу: особливості та протиріччя.
  6. Сучасні підходи і концепції до проблеми міжгрупової взаємодії.
  7. Взаємодія між групами різного рівня: від мікрогрупи до глобальних груп.
  8. Внутрішньогрупові та міжгрупові конфлікти в групах різного рівня.
  9. Основи соціально-психологічного тренінгу та групової психотерапії.
  10. Соціодрама як метод роботи з проблемами великих груп.

«ПСИХОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ»

  1. Політична соціалізація у різних парадигмах.
  2. Соціально-психологічні чинники політичної ідентифікації.
  3. Мотивація політичної поведінки.
  4. Політична соціалізація і політична культура.
  5. Політична компетентність як результат політичної соціалізації.
  6. Суб’єкти та агенти політичної соціалізації.
  7. Етапи й форми політичної соціалізації. Умови політичної соціалізації , орієнтованої на розвиток.
  8. Політичні практики як механізм політичної соціалізації.
  9. Політична картина світу: структура, механізми та чинники формування.
  10. Політична та громадянська ідентифікація: проблеми дослідження.

«МЕТОДОЛОГІЯ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПСИХОЛОГІЇ»

  1. Труднощі формалізації і квантифікації психологічних даних.
  2. Логіка застосування якісних і кількісних методів у психологічних дослідженнях.
  3. Проблеми розрізнення наукових і містичних тлумачень психічних явищ.
  4. Подолання усталеного знання в психологічному дослідженні.
  5. Емпірична ефективність суб’єктивного шкалювання та психосемантичних методів
  6. Емпірична ефективність рефлексивних і самооцінних методів, соціального порівняння.
  7. Проблеми організації та проведення опитувань на великих вибірках.
  8. Провідні тенденції сучасних кроскультурних досліджень.
  9. Особливості гендерних і феміністських досліджень в емпіричній психології.
  10. Етичні проблеми психологічного дослідження: дотримання конфіденційності, згода випробуваних на участь у дослідженні, зокрема формувальному, застосування маніпулятивних технік

«СУЧАСНІ ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ  В ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ»

  1. Основні критерії обґрунтованості висновків дослідження.
  2. Статистична достовірність емпіричних результатів.
  3. Особливості інтерпретації отриманих статистичних результатів залежно від площини психологічного дослідження
  4. Методи аналізу номінативних даних.
  5. Особливості застосування вимірювальних шкал у соціальній та політичній психології.
  6. «Нормальний розподіл» та його функція в обробленні отриманих результатів у психології.
  7. Кореляційні дослідження. Спосіб обчислення в SPSS.
  8. Аналіз впливів «третьої змінної» в кореляційному аналіз.  «Парціальні кореляції».
  9. Аналіз відмінностей: непараметричні критерії. Спосіб обчислення в SPSS.
  10. Аналіз відмінностей: параметричні критерії. Спосіб обчислення в SPSS.
  11. Однофакторний ANOVA. Спосіб обчислення в SPSS.
  12. Однофакторний ANOVA. Особливості застосування апостеріорних тестів.
  13. Багатофакторний Спосіб обчислення в SPSS.
  14. Дискримінантний аналіз. Спосіб обчислення в SPSS.
  15. Експлораторний факторний аналіз. Спосіб обчислення в SPSS.
  16. Конфірматорний факторний аналіз. Спосіб обчислення в SPSS.
  17. Лінійний множинний регресійний аналіз. Спосіб обчислення в SPSS.
  18. Модуль «Графіка» в SPSS: основні алгоритми презентації даних
  19. Модуль «Дані» в SPSS: основні функції.
  20. Завдання «фільтрів»: основні алгоритми в SPSS.

ДИСЦИПЛІНИ ВІЛЬНОГО ВИБОРУ АСПІРАНТІВ

«ПРОБЛЕМИ РОЗРОБКИ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ»

  1. Основні процедури забезпечення репрезентативності вибірки змісту.
  2. Розрізнювальна здатність пунктів та способи її визначення.
  3. Основні підходи до розуміння надійності.
  4. Змістова валідність: процедури забезпечення та контроль загроз.
  5. Конструктна валідність: процедури забезпечення та контроль загроз.
  6. Критеріальна валідність: процедури забезпечення та контроль загроз.
  7. Структура опитувальника та процедури її перевірки.
  8. Розробка норм на основі статистичних даних.
  9. «Психометричний парадокс» та способи корегування його наслідків.
  10. Алгоритм адаптації іншомовних опитувальників.

«ОСНОВИ САМОПІЗНАННЯ ТА САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ»

  1. Самопізнання та його значення у житті людини.
  2. Самопізнання як структурний компонент самосвідомості.
  3. Самопізнання як процес: мета, мотиви, засоби, результати.
  4. Ідентифікація як механізм самопізнання себе з іншими людьми.
  5. Рефлексія як механізм самопізнання. Основні види рефлексії.
  6. Характеристика основних бар’єрів самопізнання.
  7. Загальна характеристика саморозвитку, його сутність.
  8. Саморозвиток як процес.Форми саморозвитку.
  9. Самоприйняття і самопрогнозування як механізми саморозвитку.
  10. Психологічні особливості професійного самопізнання та саморозвитку психолога.

«ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА МЕТОДОМ ОБҐРУНТОВАНОЇ ТЕОРІЇ»

  1. Теоретичні основи Grounded Theory
  2. Кодування як аналітична процедура. Основні види аналітичного кодування
  3. Теоретична чутливість дослідника і способи її підвищення
  4. Початок побудови теорії: відкрите кодування (поняття коду, сфокусоване і порядкове кодування як різновиду відкритого кодування).
  5. Осьове кодування як процедура якісного насичення категорій і встановлення їх кількісної представленості.
  6. Вибіркове кодування – висування і верифікація гіпотез про каузальних зв’язках.
  7. Послідовність дій і логіка проведення дослідження в Grounded Theory.
  8. Принцип «подвійний рефлексивності» в Grounded Theory.
  9. Планування вибірки в Grounded Theory. Особливості логіки і техніки в порівнянні з кількісним дослідженням.
  10. Цілеорієнтована вибірка як відбір інформаційно багатих випадків для глибинного вивчення.

«ПСИХОПАТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ»

  1. Психологічна природа політичних страхів і фобій.
  2. Патології ціннісно-мотиваційної сфери учасників політичних процесів.
  3. Порушення індивідуальної та колективної політичної ідентичності.
  4. Психологічна природа тоталітаризму і лібералізму.
  5. Психологічна природа авторитарних ідеологій.
  6. Причини невротичного прагнення влади.
  7. Особливості дії механізмів компенсації і гіперкомпенсації в політичній сфері.
  8. Політичний садизм і мазохізм.
  9. Соціальне аутсайдерство в політичному житті.
  10. Психологічна природа політичного радикалізму, насильства і тероризму.

«Ресурси дискурс-аналізу у політико-психологічному дослідженні»

  1. Релятивізм, соціальний конструктивізм і нова механіка соціального.
  2. Базові ідеї методології дискурс-аналізу: лінгвістичний поворот, конвенційність смислу тексту, відкрита інтерпретація, інтертекстуальність.
  3. Ж. Лакан: дискурсивне виробництво суб’єкта.
  4. Л. Альтюсер: несвідоме, ідеологія, інтерпеляція, державні ідеологічні апарати.
  5. А. Грамші: гегемонія, моральне керівництво, артикуляція.
  6. Політичний аналіз дискурсу Е.Лакло і Ш. Муфф.
  7. Підхід Н. Феркло: тривимірна модель аналізу (текст, дискурсивна практика, соціальна практика).
  8. Дискурсивна практика і підтримання соціального порядку. Підхід Т. ван Дейка.
  9. Дискурсивне виробництво і критика домінування, дискримінації, нерівності.
  10. Ресурси використання аналізу дискурсу в політико-психологічному дослідженні.

«ПСИХОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ»

  1. Основні структурні та процесуальні характеристики політичної комунікації.
  2. Знакові системи політичної комунікації.
  3. Символ, міф і наратив у політичній комунікації.
  4. Семіотичні моделі політичної комунікації.
  5. Міфологічні моделі політичної комунікації.
  6. Прикладні моделі політичної комунікації.
  7. Психологічні моделі неманіпулятивного переконуючого впливу.
  8. Комунікативні ефекти масової і масовидної поведінки.
  9. PR, GR і лобізм як різновиди політичної комунікації.
  10. Ключові етапи комунікативної кампанії. Критерії ефективності комунікативної кампанії.

«Психологія масових комунікацій»

  1. Масова комунікація як соціально-психологічне явище
  2. Соціально-психологічні функції масової комунікації
  3. Психологічна характеристика рівнів масового комунікаційного процессу
  4. Психологічні особливості впливу різних засобів масової комунікації
  5. Особливості впливу засобів масової комунікації на масову свідомість і поведінку
  6. Проблема суб’єктів і об’єктів масової комунікації
  7. Проблема індивідуального і колективного в масовій комунікації
  8. Політико-психологічний потенціал масової комунікації
  9. Психологія творення іміджу засобами масової комунікації
  10. Психологічні засади реклами і маркетингу в масовій комунікації

«ПРОФІЛАКТИКА ПСИХОПАТОЛОГІЇ В МЕДІА»

  1. Психоедукація і проблеми пси-феномену як представленого в медіа образу психології і психопатології.
  2. Вплив медіа як тригер психопатологізації- складова інформаційних психологічних операцій.
  3. Симптом, синдром, діагноз у визначенні психічної патології та відмінність висвітлення психічних хворобу медіа.
  4. Перші спроби висвітлення психічних хвороб (дисоціативний розлад) у медіа на прикладі аналізу фільму Psycho, 1960 (Псих): основні помилки і вплив на аудиторію.
  5. Висвітлення в медіа незворотніх психічних розладів (деменція) і форми психоедукаціїна прикладі аналізу біографічного фільму Iris, 2001 (Айріс).
  6. Висвітлення в медіа клінічних психічних розладів (шизофрренія) і форми психоедукації на прикладі аналізу біографічного фільму A BeautifulMind, 2001 (Ігри розуму).
  7. Висвітлення в медіа афективних розладів (нав’язливі, фобії, депресія, біполярні) і форми психоедукації на прикладі аналізу біографічного фільму TheAviator, 2004 (Авіатор).
  8. Висвітлення в медіа посттравматичних розладів і психоедукація на прикладі аналізу фільму AmericanSniper, 2014 (Американський снайпер).
  9. Індуктивний ефект висвітлення в медіа випадків суїциду і чинники його зменшення на прикладі акту саморегуляції медіаіндустрії в Україні як форми профілактики негативних впливів на вразливу аудиторію.
  10. Висвітлення в медіа психопатологій і проблема стигматизації. Світові кампанії протидії стигматизації психічно хворих (на прикладі кампанії Всесвітньої асоціації психіатрів «Мережа відкриті двері» проти стигматизації шизофренії 1996).

«ПСИХОЛОГІЧНА АНТРОПОЛОГІЯ»

  1. Психологічна антропологія в системі соціогуманітарних наук.
  2. Ідеї Ф. Боаса. К. Віслер і спроба протиставлення психології та етнології.
  3. Американська історична школа. Р. Бенедикт: вчення про етос культури.
  4. Концепція основної особистісної структури А. Кардінер. К. Дюбуа і поняття «модальної особистості».
  5. Крос-культурна антропологія. Дослідження національного характеру.
  6. «Колективні уявлення» і «соціальні факти» Е. Дюркгейма.
  7. Міфологічне мислення в сучасному суспільстві.
  8. Гіпотеза інтеріоризації культури Л. С. Вигодського.
  9. Психоаналіз в психологічній антропології.
  10. Змінені стани свідомості і компенсаторна функція сучасної культури.

«Психологічна публікація в іноземних журналах»

  1. Класифікація іноземних журналів психологічного спрямування.
  2. Журнали, що індексуються в наукометричній базі Scopus.
  3. Журнали, що індексуються в наукометричній базі Web of Science.
  4. Хижацькі журнали та інші небезпеки на шляху перших публікацій.
  5. Open access journal system як ресурс і навчальне середовище.
  6. Clarivate Analitics як сервіс перевірки статусу журналу.
  7. Сервіси для авторів на сайтах міжнародних видавництв (SAGE,Wiley та ін.).
  8. Видавничі сервіси розширеного пошуку журналів для публікації за темою дисертаційного дослідження.
  9. Роль редакційної політики журналу для оцінки імовірності опублікуватися в ньому.
  10. Публікаційна стратегія і міжособова комунікація як чинники публікації в іноземних журналах.

«НАУКОВІ ШКОЛИ ТА ТЕОРІЇ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ»

  1. Логіко-раціональний, особистісно-психологічний, соціально психологічний аспекти діяльність наукової школи
  2. Наукові теорії: поняття, рівні, функції, рівні, види.
  3. Описова, пояснювальна, прогностична, комунікативна функції наукової теорії
  4. Наукові школи в психології в історичному контексті.
  5. Еволюція парадигм і наукових шкіл в психології.
  6. Характеристика основних сучасних вітчизняних наукових шкіл.
  7. Структура психологічних теорії . Критерії оцінювання психологічних теорій.
  8. Еволюція напрямів і шкіл, періоди кризи психологічної науки та їх відображення в області теорії і практики
  9. Посилення ролі прикладної та практичної психології в сучасних напрямках психології
  10. Тенденція до інтеграції психології з іншими науками і напрямками.

«СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я»

  1. Психологія здоров’я, її призначення, мета та завдання. Соціально-психологічна обумовленість здоров’я.
  2. Характеристика основних підходів до проблеми здоров’я: різноманітність його розуміння та визначення.
  3. Основні характеристики соціокультурних еталонів здоров’я.
  4. Здоров’я особистості як сукупність потенціалів.
  5. Поняття ставлення до здоров’я та характеристика його компонентів.
  6. Спосіб життя і здоров’я. Визначення способу життя.Поняття здорового способу життя.
  7. Сутність та структура професійного здоров’я особистості.
  8. Професійний стрес, поняття про синдром емоційного вигорання, причини його виникнення та шляхи попередження.
  9. Здоров’язберігаюча компетентність та її формування в процесі набуття освіти.
  10. Формування життєвих навичок, що сприяють психічному, соціальному та духовному здоров’ю.

«питання Практичнооріентованого  спрямування»

  1. Охарактеризуйте основне коло феноменів, для пояснення яких створювалася теоретична модель Вашого дисертаційного дослідження.
  2. Висвітліть основні положення базової теорії у Вашому дисертаційному  дослідженні та розв’язувані нею проблеми.
  3. Висвітліть теоретичні передумови і вихідні припущення базової теорії у Вашому дослідженні.
  4. Розкрийте особливості формування вибіркових сукупностей у Вашому дослідженні.
  5. Охарактеризуйте етапи та логічний апарат Вашого дисертаційного  дослідження
  6. Структура, особливості наукового знання та ідеали пізнавальної діяльності, на які Ви орієнтувалися у Вашому дисертаційному дослідженні.
  7. Охарактеризуйте основні загрози внутрішньої валідності, що існують у Вашому дисертаційному дослідженні, та основні процедури їхнього контролю.
  8. Охарактеризуйте основні загрози зовнішньої валідності, що існують у Вашому дисертаційному дослідженні, та основні процедури їхнього контролю.
  9. Висвітліть основні процедури забезпечення надійності та валідності вимірювань, що слугували еспіричною базою вашого дослідження.
  10. Висвітліть сутність методологічних орієнтирів розвитку наукового знання, яких Ви дотримувалися у Вашому дисертаційному дослідженні
  11. Розкрийте принципи організації наукового дослідження, яких Ви дотримувалися і у Вашому дисертаційному  дослідженні
  12. Висвітліть ціннісні орієнтири, яких Ви дотримувалися у Вашому дисертаційному дослідженні.
  13. Опишіть базову дослідницьку стратегію Вашого дослідження , її структуру та функції.
  14. Висвітліть критерії оцінки якості наукового дослідження, яким Ви користувалися при самооцінюванні Вашого дисертаційного  дослідження.
  15. Охарактеризуйте теоретичні методи дослідження і техніку їхнього застосування у Вашому дисертаційному  дослідженні
  16. Охарактеризуйте емпіричні методи дослідження і техніку їхнього застосування у Вашому дисертаційному дослідженні
  17. Висвітліть основні методичні розробки, які Вамі здійснені під час дослідження.
  18. Охарактеризуйте основні методи інтерпретації та представлення результатів у Вашому дисертаційному дослідженні , а також техніку їхнього застосування
  19. Висвітліть інновації в області розробки методів дослідницької діяльності, які реалізувалися у Вашому дисертаційному дослідженні.
  20. Зміст академічної доброчесності та її соціальне призначення.
  21. Фундаментальні цінності академічної доброчесності. Види порушень академічної доброчесності.
  22. «Інтелектуальна власність», міжнародне й національне законодавство, що регулює відносини з питань інтелектуальної власності.
  23. Особливості роботи з інформаційними джерелами різних типів. Цитування та покликання в науковому тексті
  24. Наукове мовлення. Специфіка та форми наукового стилю. Мовні засоби.
  25. Сучасне поняття академічної грамотності: операційна, культурна, критична грамотність.