Круглий стіл «Соціально-психологічні чинники інтеграції російськомовної спільноти в сучасне українське суспільство»
21 грудня 2010 р.
21 грудня 2010 р. на базі Дніпропетровського державного університету ім. Олеся Гончара були проведені круглий стіл «Соціально-психологічні чинники інтеграції російськомовної спільноти в сучасне українське суспільство», науково-практичний семінар
21 грудня 2010 р. в м. Дніпропетровськ на базі Дніпропетровського державного університету імені Олеся Гончара за участю працівників лабораторії психології мас та спільнот Васютинського В. О., Маматової А. С., Вінкова В. Ю., Циганенко Г. В. були проведені круглий стіл за темою «Соціально-психологічні чинники інтеграції російськомовної спільноти в сучасне українське суспільство» і науково-практичний семінар для студентів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за результатами досліджень за темою НДР «Психологічні передумови підвищення престижності україномовного спілкування в студентському середовищі».
Васютинський В. О. розповів про результати опитування російськомовних жителів південно-східних регіонів України: зміст їхніх незадоволених потреб, особливості соціальної ідентичності, мовні уподобання в різних сферах особистого і громадського життя, політичні орієнтації, ставлення до українського і російського націоналізму. Ці характеристики було проінтерпретовано як важливі параметри процесу колективного самовизначення російськомовної спільноти в Україні.
Маматова А. С. представила результати лабораторного дослідження за темою «Українськість» етнонаціонального самовизначення російськомовних громадян України». У доповіді висвітлено особливості етнонаціональної ідентичності російськомовних громадян, що окреслюється у площині біетнічної українсько-російської ідентичності з яскраво вираженою російськомовною орієнтацією. У виступі було зазначено, що «українськість» російськомовної спільноти України має у своїй основі громадянський контекст, а також спостерігається вікова динаміка в наповненні «українськістю» соціальної ідентичності російськомовних громадян, тобто орієнтація молодого покоління стає більш проукраїнською. Відбувається поступове усвідомлення і прийняття власної «українськості», що не вступає у конфлікт із російськомовною орієнтацією.
Вінков В. Ю. представив результати дослідження, яке було спрямоване на виявлення особливостей сприймання громадсько-політичної інформації російськомовною спільнотою. У доповіді зазначалося, що значна частина респондентів у своєму сприйманні керується некритичною оцінкою політичних подій, особливо коли йдеться про міфологеми, де фігурують Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, а також символи Помаранчевої революції. Така оцінка теперішнього історичного періоду в цілому і конкретних політичних подій супроводжується переживаннями негативних емоцій – сорому, відрази, гніву, презирства і страху. Позитивні емоції, зокрема інтерес і здивування, виявляли, оцінюючи інформацію, респонденти групи, що не погодилася з міфологемами. Це може вказувати на позитивну роль згаданих емоцій, що дає змогу виносити неупереджені судження під час оцінювання громадсько-політичної інформації.
У виступі Циганенко Г. В. на тему «Тренінг мовної толерантності як інструмент підвищення готовності студентів до використання української мови в міжособистісному спілкуванні» представлено результати тренінгів, проведених у Луцьку та Севастополі. Наголошено, що в процесі міжкультурної взаємодії зростає значущість толерантного діалогу як форми міжособистісного спілкування, що сприяє збереженню особистісної своєрідності та самодостатності навіть у конфліктних дискомфортних ситуаціях. Показано, як у ході тренінгу відпрацьовувалися практичні навички конструктивного реагування на конфліктні ситуації не тільки мовної, а й життєвої взаємодії, та як відбувалося навчання більш ефективного розуміння іншої людини, коли важливіше дізнатися про її почуття і думки, аніж нав’язати їй своє бачення. |