Круглий стіл «Соціально-психологічні технології формування громадської думки: проблеми ефективності

30 березня 2010 року в Інституті соціальної та політичної психології відбувся круглий стіл «Соціально-психологічні технології формування громадської думки: проблеми ефективності», ініційований лабораторією соціально-психологічних технологій.

На обговорення було винесено такі питання:

1. Які технології формування громадської думки сьогодні є найефективнішими?
2. Плюси і мінуси існуючих технологій. Перспективи їх розвитку.
3. Як можна підвищити ефективність технологій?
4. Хто і за допомогою яких критеріїв має оцінювати ефективність технології?
5. Методи та методики оцінювання ефективності технологій.

У роботі круглого столу взяли участь 17 осіб. Найактивнішими його учасниками були: О.А.Аулін, експерт інтернет-ресурсу «Нова політика»; О.Т.Баришполець, канд. соціол. наук, провідний наук. співробітник лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти; Є.В.Білоножко, наук. співробітник лабораторії моніторингу суспільно-політичних процесів; Л.О.Кочубей, д-р політ. наук, професор, провідний наук. співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України; О.Г.Левцун, канд. соціол. наук, експерт центру соціальних досліджень «Софія»; О.В.Петрунько, канд. психол. наук, старший наук. співробітник; П.Д.Фролов, канд. психол. наук, зав. лабораторії соціально-психологічних технологій; Н.В.Ходорівська, канд. соціол. наук, наук. співробітник відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України.

Найбільший інтерес аудиторії викликали технології формування громадської думки у сфері політики. У ході обговорення учасники зазначали, що результати моніторингових досліджень свідчать про зниження ефективності традиційних медіа-технологій, орієнтованих виключно на інформаційний вплив. Перспективним напрямом розроблення було визнано комплексні технології, що задіюють як джерело формування громадської думки не тільки інформаційний, а й соціальний вплив, особистий досвід та досвід оточуючих тощо.

Багато хто наголошував, що існуючі технології формування громадської думки ?рунтуються на об’єктній, маніпулітивній парадигмі, тоді як сьогодні все виразніше окреслюється запит на технології неманіпулятивні, майєвтичні, спрямовані на пробудження та утвердження в спільнотах якості суб’єктності.

Промовці зазначали, що сьогодні серед політиків домінує попит на свого роду «чудодійні технології», здатні досягати бажаного результату майже миттєво, а відтак спостерігається нехтування технологіями «далекобійними», спрямованими на перспективний розвиток.

Жваву дискусію викликала проблема визначення меж можливостей технологій і критеріїв оцінювання їх ефективності. Дехто з учасників висловлював сумнів у доцільності вироблення критеріїв ефективності на «всі випадки життя» і стверджував, що їх слід розробляти під конкретне завдання і конкретну ситуацію.

    Коло обговорюваних питань виявилося дещо ширшим за винесений на обговорення перелік. Чимало часу із цілком зрозумілих причин було приділено термінологічним питанням. Зокрема, не вдалося уникнути обговорення такого багатозначно-невловимого поняття, як «громадська думка», а також дискусій про те, кого слід вважати справжнім суб’єктом її формування і чи взагалі можна і доцільно говорити саме про формування. Тож за браком часу питання методів оцінювання ефективності технологій залишилося майже невисвітленим і його було вирішено зробити предметом обговорення під час наступних зустрічей.