Татенко В. Методологія суб’єктно-вчинкового підходу:
соціально-психологічний вимір : монографія / Віталій
Татенко. – К. : Міленіум, 2017. – 184 с.
У монографії розглянуто методологічні аспекти становлення суб’єктно-вчинкового підходу у вітчизняній психології, визначено його соціально-психологічні характеристики. З позицій суб’єктно-вчинкового підходу здійснено спробу сутнісної конкретизації базових положень соціальної психології як суб’єкта пізнання про її об’єкт, предмет, метод, принципи і завдання; також конкретизуються соціально-психологічні уявлення про людську істоту і людську спільноту, про процеси спілкування, соціалізації, впливу людини на людину тощо. Обґрунтовується гіпотеза щодо можливості й доцільності запровадження суб’єктно-вчинкового підходу в соціально-психологічному пізнанні.
Для дослідників, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться методологічними проблемами психологічної науки і соціальної психології зокрема.
Політична картина світу студентської молоді: психологічні проблеми формування : монографія / В. Д. Бондаренко, І. В. Жадан, С. І. Позняк та ін. ; за ред. В. Д. Бондаренка, І. В. Жадан ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2017. – 264 с.
У монографії представлено результати виконання планової теми «Взаємодія суб’єктів політичної соціалізації як чинник структурування політичної картини світу студентської молоді», яка розроблялася співробітниками лабораторії психології політичної поведінки молоді Інституту соціальної та політичної психології НАПН України у 2011–2015 рр. За даними емпіричних досліджень окреслено проблемні зони структурування політичної картини світу студентства у різних регіонах, визначено особливості конструювання окремих її складових (ціннісної, мотиваційної, а також соціальної та владно-підвладної взаємодії, історичної пам’яті й політичних практик). Виявлено ресурси соціалізувального дискурсу та запропоновано технології його оптимізації.
Для органів державної влади, викладачів вищих навчальних закладів, студентів, науковців-психологів, фахівців у галузі освіти – вчителів, практичних психологів, неурядових громадських організацій просвітницького спрямування, усіх, хто цікавиться проблемами політичної психології.
Психологія життєтворення особистості в сучасному світі :
монографія / Ю. Д. Гундертайло, В. О. Климчук, О. Я. Кляпець
та ін. ; за ред. Т. М. Титаренко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2016. – 320 c.
Монографію підготовлено за результатами планової фундаментальної науково-дослідної роботи “Соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання в сучасному світі”, що здійснювалась упродовж 2011–2015 років колективом лабораторії соціальної психології особистості під керівництвом її завідувачки – доктора психологічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Т. М. Титаренко. У центрі уваги науковців – проблема соціально-психологічних практик, використовуваних особистістю для творчої розбудови власного життя. Обґрунтовано теорію особистісного життєконструювання та розроблено технології оптимізації практикування; висвітлено мотиваційний вимір життєконструювання з його дискурсивною природою та наративно-ментативною структурою; розроблено концепцію практик життєконструювання в субкультурах проблемної молоді; на основі стабілізаційних практик визначено можливості керування ризиками, а практики інтеграції страху смерті розкрито як особистісний ресурс життєтворення; запропоновано модель конструювання особистістю сімейного простору, визначено способи оптимізації наративних практик сімейного життєконструювання та жіночих практик побудови партнерських стосунків; з’ясовано способи оптимізації комунікативних інтернет-практик, досліджено психотерапевтичні ефекти плейбек-театру та їх роль в оптимізації життєтворення особистості.
Видання адресоване викладачам психології та соціальної роботи вищих навчальних закладів, студентам, аспірантам, науковцям-психологам, фахівцям у галузі освіти і соціальної роботи – вчителям, соціальним працівникам, соціальним педагогам, практичним психологам.
Петренко І. В. Особливості регулятивної сфери у школярів з різними навчальними досягненнями : посібник / І. В. Петренко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2016. – 160 c.
У запропонованому посібнику розглянуто питання, пов’язані
зі становленням регулятивної сфери учнів. Розкрито взаємозв’язки між особистісними регулятивними детермінантами і рівнем навчальної успішності школярів. Обґрунтовано наявність конструктивних і деструктивних тенденцій у розвитку регулятивної сфери учнів з різними навчальними досягненнями. Запропоновано методичний інструментарій для вивчення і коригування регулятивної системи учнів молодшого шкільного й раннього підліткового віку та проаналізовано ефективність його впливу на становлення саморегуляції довільної активності у школярів.
Адресовано викладачам психології та студентам ВНЗ педагогічного профілю, слухачам системи післядипломної педагогічної освіти, практичним психологам і вчителям загальноосвітніх навчальних закладів, а також усім, хто цікавиться проблемами саморегуляції довільної активності школяра.
Соціальна психологія бідності : монографія / Т. І. Бєлавіна,
В. О. Васютинський, В. Ю. Вінков та ін. ; за ред. В. О. Васю¬тинського ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2016. – 294 c.
У монографії висвітлено результати першого в Україні й одного з перших у світовій науці психологічного дослідження, що мало своїм об’єктом бідність як стиль життя. Здобуті результати узагальнено у вигляді теорії соціально-психологічної детермінації бідності як стилю життя, змістову основу якої становлять соціально-психологічні чинники подолання бідності в сучасному українському суспільстві. Чинники виявлено й описано у зв’язку з такими сферами індивідуальної та колективної життєдіяльності, як ціннісно-орієнтаційне, політичне, правове, освітнє, професійне самовизначення, набуття і використання соціального капіталу, сімейні стосунки, гендерна взаємодія, перебування в міському або сільському середовищі, ставлення до здоров’я.
Адресується науковцям у галузях соціальної та економічної психології, викладачам і студентам вищих навчальних закладів, практичним психологам і соціальним працівникам, які працюють із представниками проблемних соціальних груп.
Васютинський В. О. Психологічна правда про індивідуалізм і колективізм : монографія / В. О. Васю¬тинський ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2016. – 138 c.
У монографії висвітлено результати теоретичного та емпіричного дослідження психологічного змісту індивідуалізму і колективізму як явищ, що зумовлюють поведінку та самовизначення особи в соціумі, визначають якісні складові міжособової взаємодії, характеризують орієнтири життєдіяльності груп і спільнот.
Адресується викладачам психології, студентам, науковцям, учителям, практичним психологам, працівникам соціальних служб.
Мяленко В. В. Психологія професійної самореалізації молоді : монографія / В. В. Мяленко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2016. – 104 c.
У монографії крізь призму соціально-психологічного дискурсу досліджується проблематика професійної самореалізації молоді. Обстоюється концепція, що тлумачить професійну самореалізацю як ідеальний феномен, усвідомлений процес самоздійснення суб’єкта в обраній професійній сфері, який має соціально значущий потенціал; розкриваються потенції особистості у процесі досягання акме. Аналізуються результати дослідження бар’єрів та потенцій успіху. При цьому авторка звертається до сімейного та колективного несвідомого, виокремлюючи соціальний професійний капітал сім’ї як певним чином відрефлексований професійний досвід батьків, інтегрований у картину світу дітей, засвоєний та відтворений ними.
Буде корисною фахівцям у галузі соціальної психології, а також
молодим людям, передусім студентам, які цікавляться проблемою професійної самореалізації.
Федорченко Н. В. Естетичні переживання: моделі наративної інтерпретації : монографія / Н. В. Федорченко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2016. – 152 c.
У монографії представлено результати дослідження наративної інтерпретації особистістю естетичних переживань. Проаналізовано актуальне методологічне протистояння в психологічних дослідженнях естетичного переживання. Охарактеризовано вплив надіндивідуальних дискурсивних чинників на формування індивідуальних особливостей конструювання та інтерпретацію особистістю естетичних переживань, а також роль прецедентних текстів у поширенні дискурсивних практик. Визначено структуру і загальний обсяг концепту “естетичне переживання”, що побутує в межах масового дискурсу, запропоновано типологію моделей наративної інтерпретації означеного феномена.
Адресується науковцям у галузі психології, естетики, психолінгвістики, педагогіки, практичним психологам і психотерапевтам, а також усім, хто цікавиться проблематикою наративної інтерпретації особистісного досвіду.
Мироненко Г. В. Час віртуального життя : монографія / Г. В. Мироненко; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Імекс-ЛТД, 2015. – 134 с.
У монографії представлено проблему «віртуалізації» як нового способу адаптації свідомості сучасної людини до медіатизованого та інтернетизованого простору. Аналізуються специфічні просторово-часові характеристики віртуальної реальності.
У контексті темпорально-мотиваційної моделі адаптації людини у віртуальному просторі презентуються результати експериментального дослідження особливостей модифікації часових уявлень медіакористувачів. Окреслено шляхи конструктивно-творчої адаптації людини у віртуальному світі, пропонуються способи і методи ефективної та безпечної її взаємодії із сучасними мультимедійними технологіями.
Для науковців, викладачів, студентів і аспірантів у галузі психології, практичних психологів системи освіти та всіх, хто цікавиться проблемами взаємодії особистості з медіа в сучасному суспільстві.
Любімова Ю. А. Сімейний наратив: мереживо особистих історій : [моногр.] / Ю. А. Любімова. – К. : Міленіум, 2015. – 194 с.
У монографії розкрито особливості подружнього життєконструювання за допомогою наративу в сім’ях на початкових етапах спільного життя. Сімейний наратив розглянуто як своєрідне мереживо особистих історій чоловіка і жінки, перетин ідей, поглядів, переконань тощо, які інтегруються, трансформуються, змінюють напрямок розвитку, розходяться й зближуються знов, і таким чином відбувається процес конструювання подружнього життя. Представлено типологію сімейних наративів: домінування-підпорядкування, автономії, співпраці, турботи, злиття. Встановлено, що залежно від типу сімейного наративу формуються відповідні особливості подружніх стосунків. З’ясовано відмінності в сімейному життєконструюванні пар, що належать до різних типів сім’ї, за терміном спільного життя, наявністю або відсутністю дітей у сім’ї. На основі якісного підходу проаналізовано особливості ставлення до подружнього життя в різних типах сімей. Розроблено тренінгову програму і практичні рекомендації для допомоги молодим людям у підготовці до подружнього життя та оптимізації стосунків у молодих сім’ях.
Ця книга може знайти свого читача серед студентів, аспірантів, науковців-психологів та психологів-практиків, соціальних працівників, стати в пригоді сімейним парам, які починають спільний життєвий шлях, а також усім, кого цікавлять наративні засоби побудови подружніх стосунків.
Губеладзе І. Г. Сільська молодь у місті: пошук ідентичності : монографія / І. Г. Губеладзе. – К. : Міленіум, 2015. – 238 с.
У монографії висвітлено результати дослідження трансформації соціальної ідентичності молоді сільського походження внаслідок міграції до міста. Розглядаються соціально-психологічні чинники, що спонукають молодь переїжджати в місто, порівнюються особливості соціальної ідентичності сільської і міської молоді. Розкрито суть психологічних механізмів та виокремлено стадії трансформації соціальної ідентичності, показано, як ці механізми функціонують у різних соціально-демографічних групах молоді. Проаналізовано основні стратегії соціально-психологічної адаптації сільської молоді в місті та окреслено напрями і форми роботи, що має на меті як запобігання можливій дезадаптації колишнього сільського мешканця, так і подолання негативних наслідків дезадаптованості.
Може становити інтерес для науковців, викладачів, психологів-практиків, аспірантів, студентів, працівників органів державної влади та всіх, хто цікавиться проблемами міграції сільської молоді, а також питаннями трансформації соціальної ідентичності, що зазвичай супроводжує цей процес.
Жорнова О. Ідея культуротворчості і перспективи соціальної психології : есе / Ольга Жорнова ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 100 c.
У пропонованому есе представлено огляд однієї з найбільш “красивих” і гуманних ідей – ідеї культуротворчості – під кутом зору її можли-востей для розвитку соціальної психології. Дослідницький пошук поєднується із традиційною метою будь-якої наукової галузі – осмислити роль окремої ідеї як наукового доробку вченого для розвою всієї наукової дисципліни. Окреслено також нові завдання теоретико-методологічного ха-рактеру відповідно до потенціалу цієї ідеї.
Видання розраховане на фахівців галузей соціогуманітаристики загалом та соціальної психології зокрема, студентів ВНЗ і читачів, яких цікавлять проблеми становлення й розвитку соціальної психології
Овдієнко Л. Н. Освіта як простір соціалізації особистості :
монографія / Л. Н. Овдієнко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 120 c.
У монографії розглянуто особливості соціалізації особистості в освітньому просторі. Обстоюється думка, що в умовах реформування школи та переходу осві-ти в іншу парадигму – від так званої школи навчання до школи життєтворчості – соціалізація має набувати характеру процесу творення і перетворення суспільного буття через становлення власного Я. Запропоновано бачення освіти як універсаль-ної форми розвитку культури та побудовано історико-культурну модель соціаліза-ції особистості в просторі освіти, що базується на постулаті тісного зв’язку історії освіти та історії розвитку суспільства і його культури. Окреслено нові шляхи
й можливості соціалізації особистості в українському освітньому просторі.
Для фахівців у галузі філософії освіти, соціальної психології, загальної і соціальної педагогіки, педагогічної та вікової психології, працівників органів управління освітою та всіх, хто цікавиться проблемами вдосконалення освіти.
Титаренко Т. М. Психологічні практики конструювання життя в умовах
постмодерної соціальності : монографія / Т. М. Титаренко, О. М. Кочубейник, К. О. Черемних ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 206 c.
У монографії представлено результати дослідження соціально-психологічних практик конструювання життя в умовах постмодерної соціальності. Автори пропонують розглядати практики як способи особистісного життєконструювання, що сприяють пошуку оновлених ідентичностей, забезпечують усвідомлення особистістю власної неперерв¬ності, дають їй змогу гнучко реагувати на соціальні зміни, рухатися назустріч новому досвіду.
Для науковців, викладачів, студентів і аспірантів у галузі психології, методології науки та всіх, хто цікавиться проблемами становлення особистості в сучасному суспільстві.
Автор(и): Титаренко Т. М., Кочубейник О. М., Черемних К. О.
Формування навичок ефективної політичної участі молоді: технології психологічного супроводу : моно-графія / за наук. ред. Л. О. Кияшко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 314 с.
У монографії представлено ґрунтовне дослідження об’єктивних та суб’єктивних чинників макро- і мікросередовища, які впливають на формування мотивації та навичок політичної участі молоді. Описано концептуальну модель формування мотивації і навичок соціальної взаємодії у політичному середовищі, дано наукове обґрунтування системи соціально-психологічного впливу на розвиток когнітивного, комунікативного, мотиваційного компонентів політичної участі, навичок прийняття політичних рішень. Значну увагу приділено критеріям
оцінки ефективності технологій психологічного супроводу процесів корекції та формування умінь і навичок, що є складовими готовності молоді до ефективної політичної участі.
Для психологів, політологів, соціологів, працівників сфери освіти та вихо-вання дітей і молоді, системи підвищення кваліфікації управлінських кадрів, пра-цівників відділів зв’язків з громадськістю органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників політичних та громадських організацій, усіх, хто
цікавиться проблемами підготовки молодого покоління до участі в політичному житті українського суспільства.
Психологія групової ідентичності: закономірності становлення : [монографія] / [П. П. Горностай, О. А. Ліщинська, Л. Г. Чорна та ін.] ; за наук. ред. П. П. Горностая ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 252 c.
Монографію присвячено дослідженню соціально-психологічних вимірів групової ідентичності та інших інтеграційних феноменів у контексті життєдіяль-ності малої групи. У концептуально-феноменологічному полі групової свідомості і групового несвідомого малу групу розглянуто не лише як об’єкт психологічного впливу, а і як суб’єкта колективних психологічних феноменів. Предметом ґрунтовного наукового аналізу стали особливості становлення та функціонування групової ідентичності, закономірності її прояву в малих групах. Значну увагу приділено вивченню таких форм і видів групової ідентичності, як рольова, гендерна, професійна ідентичність, становлення і функціонування яких на рівні
малих груп та найближчого соціального оточення індивіда досі були практично не досліджені.
Для фахівців у галузі соціальної психології, соціології, психотерапії, психологічного консультування, методології науки, викладачів педагогічних ВНЗ та інститутів післядипломної педагогічної освіти, шкільних психологів, працівників соціальних служб для молоді та всіх, хто цікавиться проблематикою малих груп.
Історіографічні та методологічні координати теорій соціальної
психології : [монографія] / [М. М. Слюсаревський, В. В. Жовтянська,
М. М. Скорик, Н. В. Хазратова та ін.] ; за наук. ред. М. М. Слюсаревського ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 360 c.
У колективній монографії відтворено загальну картину історіогенезу соціально-психологічного знання, реконструйовано і співвіднесено в хронологічних межах від ХVI до ХХ ст. основні траєкторії його розвитку на зарубіжних та віт¬чиз¬няних теренах. Проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід теоретичних напрацювань у галузі соціальної психології, запропоновано оригінальну концепцію методологічного простору побудови та критеріального оцінювання соціально-психологічних теорій, досліджено вплив зарубіжних ідей і теорій на сучасну українську соціальну психологію та окреслено перспективи її автентичного розвитку.
Адресується науковцям, що розробляють соціально-психологічну та су¬міжну з нею проблематику, викладачам соціальної психології, тим, хто навчається за цим фахом в аспірантурі та магістратурі, а також усім, кого цікавлять питання історії та методології соціогуманітарних наук.
У монографії представлено результати психологічного дослідження сфери інтимного життя людини, його природи та якісної своєрідності. На теоретичному й емпіричному рівнях визначено особливості індивідуаль-ної та інтеріндивідуальної інтимності, спеціальна увага приділена розгля-ду тілесного, душевного та духовного планів її становлення та функціону¬вання.
Представлений матеріал може становити інтерес для дослідників, викладачів, що спеціалізуються в галузі соціальної психології, а також для широкого кола читачів, які бажають поглибити свої знання в царині інтимного.
Колективну монографію присвячено проблемам ефективної організації рефлексив-них процесів у креативному проектуванні розвитку організованих спільнот, розробленні ефективних комунікацій та мотиваційних передумов взаєморозуміння різних суб’єктів. Розкрито соціально-психологічні засади технологій впливу, методів організації спілкування суб’єктів діяльності в конфліктогенних і кризових ситуаціях. Когнітивна складова спілку-вання розглядається як різноманітність динамічних та феноменологічних умов перебігу процесів розуміння і взаєморозуміння під час взаємодії в ході вирішення завдань спільної діяльності та розгортання творчого пошуку. Упровадження висвітлених у монографії напра-цювань сприятиме оптимізації конфліктологічної практики, а численні розробки можуть бути використані в практичній підготовці фахівців, які стикаються у своїй діяльності
з проблемами активізації процесу взаєморозуміння, пошуку механізмів соціальної злагоди.
Адресована фахівцям-психологам, соціологам, соціальним працівникам, керівникам підприємств та організацій, політикам. Може використовуватися в процесі підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, працівників соціальних служб тощо.
У монографії представлено погляди соціальних психологів на модерніза-ційні процеси, аналіз існуючих теорій модернізації, моделей інноваційних проце-сів, особливостей сприймання різноманітних інновацій. Значну увагу приділено питанням психотехнологічного супроводу освітніх та суспільних реформ. Описа-но інтегровану систему технологій, що мають на меті творення максимально об’єктивного, неупередженого та багатогранного (різнобічного) образу реформ. Зокрема, розкриваються сутність технологій збагачення громадської думки, соці¬ального нетворкінгу, рефлексивного управління, акціональ¬ні методи (дослідження дією, надання повноважень, розвиток спроможності) тощо. Висвітлено результати емпіричних досліджень сприймання модернізаційних процесів в освіті та суспільстві, а також проблеми формування їхнього позитивного образу.
Для науковців, викладачів вищих навчальних закладів та системи після¬дипломної освіти, державних службовців, керівників освітніх закладів, соціально-психологічних служб, фахівців у галузі формування громадської думки, широкого кола читачів.
У монографії на базі широкого емпіричного матеріалу досліджується фе-номен брехні в його різних проявах: як соціального явища, методу масової та між-особової комунікації, різновиду соціальної інформації. Соціальні функції істини, правди і брехні теоретично осмислюються, їхні вияви розглядаються у практиці людського буття. Узагальнено типи брехні та її носіїв; вікові, професійні та інші особливості брехні; з’ясовано соціальні та соціально-психологічні детермінанти цього феномена. Поширеність брехні в часі – від витоків земної цивілізації – та в просторі – у спільнотах планети – аналізується у ретроспективі та ілюструється додатками: зразками літературних творів та фольклору народів світу.
Для науковців, освітян, студентів гуманітарних спеціальностей, молоді, широкого кола читачів
Книгу присвячено дослідженню вибудовування особистістю власного жит-тя шляхом постановки життєвих завдань. Життєві завдання представлено як спо-сіб, завдяки якому особистість моделює власне майбутнє, досягаючи самоздійс-нення. Особистість розглянуто в контексті сучасногому нестабільногому соціумуі, на перетині соціального та індивідуального світів. Розроблено методику діагнос-тики життєвих завдань і визначено специфіку постановки завдань благополучною і проблемною молоддю. Показано, яким чином життєві завдання можуть ставати чинником самореалізації в сімейній, професійній та інших сферах життя. Особливу увагу приділено завданнєвим технологіям оптимізації особистісного самоздійснення.
У монографії висвітлено загальні закономірності репрезентації дійсності залежно від способу взаємодії людини із цією дійсністю. На основі запропонованої авторкою теорії смислових трансформацій представлено психологічне пояснення таких внутрішньо складних феноменів, як гра, метафора, міф, смішне. За допомогою аналізу різних шляхів розвитку та перетворення смис-лу досліджено і розвивальний, і маніпулятивний потенціал соціокультурних впливів. Розглянуто смислові колізії таких явищ сучасного соціального світу, як комерційна реклама, політичний піар, мода, масова культура.
У монографії висвітлено результати кількарічного вивчення соціально-психологічних проблем російськомовної спільноти в Україні. Здійснено теоретич-ний та емпіричний аналіз процесів колективного самовизначення російськомовної спільноти в українському соціумі, особливостей переживання та усвідомлення належності до неї, стратегій соціально-психологічної адаптації її представників, засобів психологічного сприяння російськомовним громадянам у їхній інтеграції до українського мовно-культурного простору.
У монографії викладено основи авторської теорії архетипового менедж¬менту. Під ним авторка розуміє методологічні засади аналізу і способи практично-го використання архетипів, що в досліджуваному контексті розглядаються як
неусвідомлювані чинники соціального управління і самоуправління. З погляду суспільного замовлення на продукування та поширення управлінських інновацій
переосмилюються класичні ідеї аналітичної психології К. Г. Юнга, вибудувано послідовний ланцюг утілення цих ідей у конкретному продукті, структурі, послузі.
Васютинський В. Психологічні виміри спільноти : монографія / Вадим Васютинський. – К. : Золоті ворота, 2010. – 120 c.
У монографії висвітлюються теоретичні питання утворення і функціонування людських спільнот: аналізується спільнота як соціально-психологічна категорія, розглядаються підстави, описуються характеристики простору спільнотного самовизначення, розкриваються соціально-психологічні властивості спільноти, досліджуються психологічні засади розподілу повноважень у спільноті, оцінюються перспективи розвитку спільноти. Ідея монографії полягає у виробленні концептуальної основи дослідження соціально-психологічних чинників інтеграції російськомовної спільноти в сучасне українське суспільство (за результатами науково-дослідної роботи „Соціально-психологічні чинники інтеграції російсько-мовної спільноти в сучасне українське суспільство”). Призначена для науковців, які працюють у галузі соціальної психології.
Прикладні дослідження
