Здание Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України
Головна АдміністраціяСтруктурні підрозділи Партнери Контакти
Оголошуємо набір до докторантури та аспірантури на 2017-2018 навчальний рік (див. розділ "Докторантура, аспірантура")      

 

Наукова діяльність
Докторантура, аспірантура
Результати опитувань
Послуги
Навчальні курси
Електронна бібліотека
Інтернет-конференція
Інтернет-тести
Контакти

Спецрада, аспірантура, докторантура

 Увага!

У розділі "Електронна бібліотека" - "Дисертації здобувачів", "Автореферати дисертацій здобувачів" представлено роботи, які виностяться на розгляд Спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01 
 

Інститут соціальної та політичної психології

НАПН України

оголошує набір до докторантури та аспірантури

 на 2017-2018 навчальний рік

 

Галузь знань: 05 – соціальні та поведінкові науки

Спеціальність: 053 – психологія (спеціалізації: загальна психологія, історія психології; соціальна психологія; психологія соціальної роботи; політична психологія)

Термін подання документів – з 1 червня по 15 серпня

Вступні іспити – з 17 по 22 серпня

Для вступу до докторантури подаються такі документи:

       заява на ім’я директора Інституту;

       копія паспорта (1-3 стор.);

       особовий листок з обліку кадрів, засвідчений печаткою тієї установи, в якій       вступник до докторантури працює;

       список опублікованих наукових праць;

       засвідчена копія диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук;

       розгорнутий план дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук;

       витяг із рішення бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні;

       медична довідка про стан здоров’я за формою № 086/у;

       копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

       дві фотокартки (3х4; 2х3);

Для вступу до аспірантури подаються документи:

       заява на ім’я директора Інституту;

       копія паспорта (1-3 стор.);

       особовий листок з обліку кадрів, засвідчений печаткою тієї установи, в якій       вступник до аспірантури навчається або працює;

       дві фотокартки (3х4; 2х3);

       список опублікованих наукових праць; відбитки опублікованих статей/тез (за наявності);

       дослідницька пропозиція з обраної спеціальності (додаткове випробування в разі необхідності);

       медична довідка про стан здоров’я за формою № 086/у;

       засвідчена копія диплома про закінчення вищого навчального закладу з додатком;

       рекомендація Вченої ради вищого навчального закладу (за наявності);

       копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

       довідка з постійного місця реєстрації (для осіб, які мають намір проживати в гуртожитку);

       міжнародний сертифікат з іноземної мови, який засвідчує рівні В1-В2 (за наявності.

З правилами прийому можна ознайомитися за телефонами:  (044)-425-68-26,

 050-787-64-30, а також на сайті Інституту в розділі «Електронна бібліотека» (http://ispp.org.ua bibl_25.htm).

Адреса Інституту: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

 

 

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРЕЛІК 

основних наукових напрямів і найважливіших проблем    

у галузях загальної, соціальної та політичної психології

  для аспірантів, докторантів і здобувачів на 2016–2017 навчальний рік

 

 

Лабораторія методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень

1.      Зародження соціально-психологічної думки у працях українських мислителів XVII – XVIII століть.

2.      Особливості відображення соціально-психологічних явищ в українській культурній спадщині ХІХ століття.

3.      Засвоєння та розвиток соціально-психологічних ідей представниками харківської мовознавчої школи на рубежі ХІХ – ХХ століть.

4.      Розвиток вітчизняної соціально-психологічної думки у 1920–1950 роках.

5.      Українська культурна спадщина ХХ століття як джерело соціально-психологічних знань.

6.      Особливості розвитку соціально-психологічної науки в Україні у другій половині ХХ століття.

7.      Розвиток соціально-психологічних ідей в іншодисциплінарних формах наукового знання: український досвід другої половини ХХ – початку ХХІ століття.

8.      Художня література (фольклор, міфологія, містика, образотворче мистецтво тощо) як форма соціально-психологічного мислення.

9.      Психотехнологічні форми соціально-психологічного мислення: їхня природа, функції, зв’язки з науковими та позанауковими формами.

 

10.   Науково-методичні основи аналізу повсякденних форм соціально-психологічного мислення (звичаїв, традицій, моральних та соціальних норм тощо).

11.   Особливості розвитку практичних напрямів соціальної психології в Україні.

12.   Наукова комунікація як чинник розвитку системи соціально-психологічних знань.

13.   Соціально-психологічні проблеми та перспективи  розвитку сучасної науки.

14.   Соціально-психологічні умови продуктивного  поєднання дослідницької та  управлінської діяльності в системі науки.

15.   Метод спільного вчинку як соціально-психологічний чинник розвивальної взаємодії вчителя і учня.

16.    Соціально-психологічна природа сумирності як особистісної риси.

17.   Науково-методичні основи соціально-психологічного  дослідження лагідності у поведінці представників соціономічних професій.

18.   Історія, проблеми та перспективи розвитку політичної психології в Україні.

19.   Методологічні засади створення психологічного портрета політичного лідера.

20.   Психологічні характеристики діячів Української революції 1917–1920 років  у літературно-публіцистичних та епістолярних джерелах.

21.   Соціально-психологічні чинники формування ідеологічних орієнтацій українського суспільства.

 

22.   Суспільна ідеологія як базовий чинник електорального вибору. 

 

23.   Ціннісно-смислові детермінанти політичної поведінки українського населення.

24.   Соціально-психологічні умови дальшого розвитку політичної системи в Україні.

25.   Теоретичні та методичні умови  ефективної підготовки соціальних (політичних) психологів в Україні.

 

Лабораторія психології спілкування

  1. Особистісні чинники досягнення  згоди в процесі розвитку інституційного  соціального конфлікту.
  2. Медіація як комунікативна практика вирішення міжособистісного конфлікту.
  3. Медіація як комунікативна практика вирішення міжгрупового конфлікту
  4. Статусно-ролеві чинники  успішності врегулювання соціального конфлікту.
  5. Соціально-психологічні  чинники оптимізації процесів управління конфліктними ситуаціями
  6. Змагальність як особистісний чинник регулювання соціального конфлікту
  7. Крос-культурні особливості соціальної перцепції як чинник ескалації соціального конфлікту
  8. Груповий конформізм як чинник соціального конфлікту.
  9. Психологічні механізми арбітражу як комунікативної практики вирішення соціальних конфліктів.
  10. Комунікативні стратегії деконструювання міжетнічного соціального конфлікту.
  11. Дискурсивні практики деескалації міжрегіонального соціального конфлікту.
  12.  Психологічна структура конфліктної комунікації в ситуації соціально-побутового спілкування.
  13. Когнітивний стиль особистості як чинник регуляції комунікативного конфлікту
  14. Психологічні особливості кризисної комунікації в соціальному конфлікті.

15.  Соціально-психологічні особливості переговорних практик врегулювання соціальних конфліктів.

 

Лабораторія соціальної психології особистості

  1. Умови соціально-психологічної реабілітації молоді, що переживає наслідки травматичних подій.
  2. Практики відновлення особистості в умовах пролонгованої травматизації, викликаної переживанням подій війни.
  3. Соціально-психологічні чинники активізації відновлювального потенціалу сім’ї.
  4. Способи подолання наслідків психотравматизації за допомогою інтернет-комунікацій.
  5. Особливості соціально-психологічної допомоги особистості, що переживає втрату.
  6. Умови підвищення готовності особистості до подолання надмірних стресових перевантажень.
  7. Соціально-психологічні ресурси профілактики психотравматизації різних верств населення.
  8. Шляхи оновлення та підвищення життєвої активності особистості в умовах переживання довготривалих травматичних подій.
  9. Соціально-психологічні ресурси ефективності реабілітації проблемної молоді.
  10. Соціально-психологічні механізми комплексної дезадаптації психотравмованої особистості.
  11. Психологічна самоефективність як чинник внутрішньої мотивації.
  12. Психологічні особливості переживання втрати соціального статусу безробітними.
  13. Чинники соціально-психологічної реабілітації особистості, що переживає наслідки травматичних подій.
  14. Технології оптимізації соціально-психологічної реабілітації проблемної особистості, яка брала участь в АТО.
  15. Особливості соціально-психологічної реабілітації проблемної молоді – учасників АТО.
  16. Технології підвищення соціально-психологічних ресурсів життєздатності молоді.
  17. Роль мобільних сервісів у подоланні психотравматизації особистості.
  18. Особливості соціально-психологічної допомоги населенню електронними засобами.

 

Лабораторія  психології мас і спільнот

1.      Соціально-психологічні особливості адаптивної поведінки вимушено переміщених осіб.

  1. Механізми набуття (збереження) психологічної безпеки спільноти під час воєнного конфлікту
  2. Психологічні особливості формування "образу майбутнього" (спільноти, учасниками воєнних дій, вимушеними переселенцями) в умовах воєнного конфлікту
  3. Психологічні механізми підтримки та реабілітації учасників воєнних дій у сім’ї

5.      Особливості ціннісно-орієнтаційного самовизначення молоді в умовах кризи

6.      Ціннісний зміст війни і миру в соціальних уявленнях молоді

7.      Ціннісно-орієнтаційний вплив спільноти на адаптацію особи до соціально-політичної кризи

8.      Соціально-психологічні чинники адаптації здобувачів вищої освіти до умов суспільної кризи

9.      Соціально-психологічні особливості самореалізації науково-педагогічних працівників в умовах суспільної кризи

10.  Соціальний капітал як психологічний ресурс адаптації особи до кризових умов

11.  Психологічні стратегії набуття соціального капіталу в умовах соціально-політичної кризи

12.  Соціально-психологічні передумови набуття соціального капіталу вимушено переміщеними особами

13.  Психологічні механізми використання медіапрактик у процесі адаптації внутрішньо переміщених осіб

14.  Психологічні стратегії подолання молоддю маніпуляційних впливів у медіа просторі

15.  Гендерні особливості вибору психологічних стратегій адаптації

16.  Соціально-психологічні чинники формування соціальної відповідальності молоді

17.  Соціально-психологічні особливості подружньої взаємодії в сім’ях учасників бойових дій

18.   Соціально-психологічні особливості подружньої взаємодії в сім’ях вимушених переселенців

19.  Сімейно-рольова взаємодія як чинник формування адаптивної поведінки особи

20.  Здоров’я як соціально-психологічний ресурс адаптації особи до наслідків воєнного конфлікту

21.  Соціально-психологічні чинники підтримання громадського здоров’я в умовах воєнного конфлікту

22.  Психологічні механізми залучення до політичної діяльності молоді, що переселилася з тимчасово окупованих територій

23.   Психологічні особливості політичної активності молоді з різною гендерною ідентичністю.

 

Лабораторія психології малих груп та міжгрупових відносин

  1. Особливості рольової взаємодії членів малої групи із різним соціометричним статусом.
  2. Рольова ідентичність творчо обдарованого підлітка.
  3. Вікові особливості становлення рольової ідентичності людини.
  4. Свідомі та несвідоме чинники. рольової взаємодії в учнівській групі.
  5. Фактори конкурентної взаємодії у навчальному процесі. 
  6. Чинники протидії та взаємодії у групі.
  7. Співвідношення доцентрових та відцентрових тенденцій на різних етапах групової взаємодії.
  8. Диференціація та інтеграція в процесі групоутворення в малих групах.
  9. Образ групи як чинник міжгрупової взаємодії.
  10. Ціннісно-смислові чинники регуляції інтерсуб’єктної взаємодії у новоствореній групі.
  11. Соціально-психологічні особливості групової взаємодії у новостворених навчальних групах.
  12. Взаємне узгодження рольових моделей поведінки в процесі взаємодії у новостворених навчальних групах.
  13. Неусвідомлювані чинники взаємності виборів у психотерапевтичних та тренінгових групах
  14. Вплив формальних та неформальних лідерів на процеси групової динаміки
  15. Вплив інформаційної пропаганди на особистість в залежності від її статусу в групі і рівня групової активності
  16. Чинники стресостійкості у ситуації внутрішньогрупової конкуренції
  17. Формування конкурентного ресурсу в мобілізованих військовослужбовців
  18. Психологічні механізми рольової взаємодії в малій групі залежно від етапів її розвитку.
  19. Особливості рольової взаємодії в малій групі як характеристики етапу її динаміки.
  20. Індивідуально-психологічні характеристики суб’єкта ролей.
  21. Групові та індивідуальні закономірності вияву креативності.
  22.  Особливості індивідуальної та групової творчості як засобів подолання колективних травм.
  23.  Інтрасуб'єктні виміри взаємодії в освітньому і суспільному просторі
  24.  Психологічні закономірності взаємодії в новостворених групах

25.   Динаміка рольового спілкування в малих групах освітнього середовища.

26.  Групова взаємодія в процесі становлення малої групи

27.  Міжгрупова взаємодія, як чинник групової інтеграції

28.  Соціально-психологічні особливості взаємодії між мікрогрупами в учнівському колективі.

29.  Неусвідомлювані чинники групової динаміки на різних етапах функціонування групи

30.  Міжгрупова взаємодія в середовищі вимушених переселенців.

31.  Соціально-психологічні чинники опору до змін у середовищі державних службовців (вчителів тощо)

32.   Групові ресурси формування навичок самомотивації та емоційного інтелекту.

33.   Психологічні механізми формування між групової недовіри.

34.   Особливості рольової взаємодії педагогів у складних соціальних ситуаціях.

35.   Психологічні межі взаємодії в групі як чинник групової динаміки.

 

 

Лабораторія соціально-психологічних технологій

1.    Соціально-психологічні критерії консолідації громадської думки.

2.    Соціально-психологічні моделі консолідації громадської думки.

3.    Соціально-психологічні чинники консолідації громадської думки щодо суспільних та освітніх реформ.

4.    Соціально-психологічні механізми взаємодії суб’єктів громадської думки.

5.    Соціально-психологічні особливості становлення суб’єктної позиції бенефіціарів освітніх та суспільних реформ.

6.    Технології збагачення громадської думки як інструмент її консолідації.

7.    Закономірності процесу збагачення та консолідації  громадської думки.

8.    Соціально-психологічні чинники готовності спільнот до включення у консолідаційні процеси.

9.    Особливості мотивації включення в обговорення щодо дискусійних проблем  розвитку суспільства та освіти.

10.                       Образ майбутнього як чинник консолідації громадської думки щодо спірних суспільних проблем.

11.                       Особливості сприймання інформаційних повідомлень про інновації різними цільовими аудиторіями.

12.                       Соціально-психологічні особливості прихильників та противників (освітніх, економічних) інновацій.

13.                       Соціально-психологічні чинники несприйняття (суспільних, освітніх) реформ.

14.                       Соціально-психологічний супровід суспільних та освітніх реформ.

15.                       Консолідаційний потенціал резонансних суспільних подій.

16.                        Особливості організації соціальної ідентичності як чинник консолідації громадської думки

17.                       Формування громадської думки шляхом знаходження консенсусу

18.                       Методи формування консолідованої громадської думки (на прикладі освітніх реформ)

19.                       Особливості технологій інформаційного впливу в інформаційному суспільстві

20.                       Забезпечення інформаційної безпеки суспільства в постіндустріальну епоху

21.                       Соціальні інформаційні мережі як інструмент формування громадської думки.

 

Лабораторія  психології масової комунікації та медіаосвіти

1. Особливості спілкування, зумовленого використанням новітніх Інтернет-технологій.

2. Вплив засобів масової комунікації на формування молодіжних  субкультур.

3. Соціально-психологічні ресурси людини в процесі її адаптації до медіа-інформаційної реальності.

     4. Соціально-психологічні чинники феномену віртуального   позиціювання особистості.

     5. Вплив емоційного фактора на відчуття втрати часу в процесі споживання медіапродукції та використання Інтернет-технологій.

6.      Віртуальна дружба як чинник психологічного благополуччя підлітка.

7.      Особливості спільної творчості  у віртуальних групах.

8.      Медіарозваги як чинник формування медіакомпетентності особистості.

 

9.      Парасоціальні стосунки із персонажами телесеріалів у подоланні самотності. 

 

10.   Розвиток мережі міжособистих стосунків жертв цькування.

11.   Соціально-психологічні чинники ефективності шкільних програм профілактики цькування.

12.  Особливості медіаосоціалізації дитини в сім’ях різного типу.

13.   Рефлексивний потенціал групи в розв’язанні дилем суспільного блага.

14.  Вплив засобів масової комунікації на рівень патріотизму молоді

15.  Психологічні чинники протистояння  інформаційній війні

16.  Соціально-психологічні механізми впливу медіа на подолання колективної травми

17.  Медіапсихологічні чиники зцілення історичної травми Голодомору

18.  Психологічні медіаризики дітей різного віку в умовах висвітлення воєнних дій

19.  Психологія розвитку місцевих громад

20.  Психологічні механізми розвитку медіа-інформаційної компетентності особистості

21.  Психологічна діагностика медіа-інформаційної компетентності особистості

22.  Особистісні стилі медіа-інфомаційної культури

23.   Медіапрактики як чинник формування політико-правової свідомості молоді

 

Лабораторія  психології політичної поведінки молоді

1.Соціально-психологічні чинники становлення громадянської ідентичності молоді.

2.Історична пам’ять як чинник формування політичної ідентичності молоді.

3. Ресурсний потенціал політичного дискурсу як чинника формування громадянської та національної ідентичності.

4. Cоціально-психологічні механізми національної (громадянської, політичної) самоідентифікації молоді.

5.Комунікативні практики як чинник громадянської самоідентифікації молоді.

6.Взаємодія "особистість–суспільство–держава" у політичній свідомості молоді.

7.Ідеологічний фактор активізації політичної участі громадян України.

8.Соціально-психологічні механізми розвитку громадянської відповідальності молоді.

9.Політична активність молоді як чинник становлення суб’єктності.

10.  Політична самоідентифікація молоді як чинник розвитку громадянської суб´єктності.

11.  Комунікативні практики як чинник розвитку громадянської суб´єктності молоді.

12.  Соціально-психологічні чинники національної самоідентифікації молоді.

13.   Практики інтернет-комунікації як чинник становлення громадянської ідентичності молоді. 

14.  Трансформування  мотиваційної  складової  комунікативних практик  як чинник громадянської та національної само ідентифікації молоді 

15.  Комунікативні практики залучення громадян до соціальної взаємодії як чинник  громадянської та національної само ідентифікації молоді

16.  Комунікативні практики розвитку самосвідомості особистості

17.  Комунікативні практики залучення громадян до проектування індивідуального і колективного майбутнього як чинник  громадянської та національної само ідентифікації молоді

18.  Трансформування технологічних аспектів комунікативних практик як чинник громадянської та національної само ідентифікації молоді

19.  Комунікативні бар’єри національної та громадянської самоідентифікації молоді: типологія, технології трансформування

20.  Трансформування семіотичних компонентів комунікативних практик як чинник громадянської та національної само ідентифікації молоді

 

Лабораторія психології політико-правових відносин

1.       Соціально-психологічні механізмі формування / регуляції політико-правової свідомості молоді.

2.      Актуальні політико-правові уявлення та правові потреби сучасної молоді.

3.      Соціально-психологічні особливості формування національно-державної ідентичності молоді в сучасній Україні.

4.      Образ права як смисловий рівень правосвідомості і його особливості у молоді.

5.      Соціально-психологічні фактори актуалізації та блокування мотивів правомірної поведінки молоді.

6.      Політико-правова культура як фактур регуляції поведінки особистості.

7.      Психологічні особливості впливу засобів масової інформації на формування політико-правових установок особистості.

8.      Атрибуція відповідальності і провини як механізм формування правомірної поведінки.

9.      Взаємозв’язок політико-правової свідомості та уявлень про справедливість.

10.   Справедливість як основа соціальної настанови особистості на легітимність влади.

11.   Раціональні та ірраціональні чинники становлення політико-правової свідомості.

12.   Вплив політико-правової свідомості молоді на формування її громадянської позиції та внутрішніх регуляторів правової поведінки.

13.   Особливості ціннісних орієнтацій правової свідомості молоді.

14.   Особливості (чинники, механізми) трансформації образу держави у сучасної молоді.

15.   Соціально-психологічні закономірності побудови (становлення, формування, розвитку) молоддю взаємин з державою та політико-правовими інститутами.

16.   Соціально-психологічні закономірності формуванняі динаміки оцінок політики та права молоддю в періоди соціальних трансформацій.

17.   Комунікативні особливості становлення політико-правової свідомості молоді.

18.   Особливості суб’єктивної легітимації правових норм в залежності від групових цінностей молодіжного середовища

19.   Соціально-психологічні особливості розвитку громадянської позиції особистості

20.   Соціально-психологічні умови запобігання негативним психологічним явищам в політико-правовій сфері

21.   Соціально-психологічні закономірності виникнення та подолання негативних психологічних явищ в політико-правовій сфері

 


Склад спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Титаренко Тетяна Михайлівна (голова ради), доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії соціальної психології особистості Інституту (19.00.01).

Найдьонова Любов Антонівна (заступник голови ради), доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора Інституту з наукової роботи (19.00.11).

Жадан Ірина Василівна (учений секретар ради), кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії психології політичної поведінки молоді Інституту (19.00.11).

Батраченко Іван Георгійович, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки і психології Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (19.00.11)

Бевз Галина Михайлівна, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри загальної та практичної психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (19.00.05).

Блинова Олена Євгенівна, доктор психологічних наук, завідувач кафедри загальної та соціальної психології Херсонського державного університету (19.00.05).

Васильченко Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії психології політико-правових відносин Інституту (19.00.05).

Васютинський Вадим Олександрович, доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії психології мас та спільнот Інституту (19.00.11).

Горностай Павло Петрович, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії психології малих груп та міжгрупових відносин Інституту (19.00.05).

Данилюк Іван Васильович, доктор психологічних наук, професор, декан факультету психології, завідувач кафедри загальної психології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (19.00.01).

Жорнова Ольга Іллівна, доктор психологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту (19.00.05).

Карпенко Зіновія Степанівна, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри  педагогічної і  вікової психології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) (19.00.01).

Кочубейник Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії психології спілкування Інституту (19.00.01).

Лозова Ольга Миколаївна, доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри практичної психології Київського університету ім. Бориса Грінченка (19.00.11).

Петрунько Ольга Володимирівна, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри психології ВНЗ «Університет економіки і права «Крок»  (19.00.11).

Полунін Олексій Васильович, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри психології факультету фінансів та банківської справи Київського національного торговельно-економічного університету (19.00.01).

Суший Олена Володимирівна, доктор наук з державного управління, доцент, завідувач лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту (19.00.05)

Татенко Віталій Олександрович, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту (19.00.01).

Хазратова Нігора Вікторівна, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» (19.00.11).

 

Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Міністерством освіти і науки України надано Ліцензію на провадження освітньої діяльності в галузі знань  "соціальні та поведінкові науки (05)" за спеціальністю психологія (053) (наказ № 856 від 19.07.2016, http://old.mon.gov.ua/files/normative/2016-07-20/5769/nmon_ 856.pdf).

Спеціальності, за якими оголошується прийом на навчання:

19.00.01 – загальна психологія;    історія психології;

19.00.05 – соціальна психологія;  психологія соціальної роботи;

10.00.11 – політична психологія.



 

 
 

 

 


 

Події
Головна подія
2017 р.
2016 р.
2015 р.
2014 р.
2013 р.
2012 р.
2011 р.
2010 р.
2009 р.
2008 р.
Новини
 
Видання Інституту
Розробка сайту: BUNKE.com.ua
Дизайн: Золотарева Виктория
© Всі права належать Інституту соціальної та політичної психології АПН України