Як з’являється паніка і чому так швидко поширюється

Ірина Губеладзе, кандидат психологічних наук, докторант лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Коли є будь-яка загрозлива ситуація (у даному випадку інформація про #коронавірус), мозок людини починає швидко шукати відповіді на гострі для нього питання: що таке коронавірус, наскільки він небезпечний, як швидко він поширюється, яка ймовірність, що я чи мої близькі захворіють і помруть, як себе вберегти і т.д.

  • Якщо є інформаційний хаос, дуже багато суперечливої інформації – від «Все пропало! Ми всі вимремо!» до «Та то всьо фігня – політичні ігри, штучно створений ажіотаж» – та за умови ТОТАЛЬНОЇ НЕДОВІРИ до влади, до медицини, через високий рівень міфічності нашого мислення люди радше схильні вірити у всілякі забобони, фейки, плітки, а ніж шукати достовірну та вичерпну інформацію на перевірених джерелах. Мозок шукає інформацію, яка найкраще вкладається в його картину світу.
  • Ще до початку карантину в Україні ЗМІ нас щедро насичували страшними картинками з далекого Китаю, потім Італії, інші країни. Так було страшно, але то ж далеко, то ж не в Україні. Коли драматична картинка вже вбудувалася нашу свідомість, нам говорять: «Окей! А тепер настав час України. Тільки не панікуйте!». Ну звичайно, тепер усі будуть спокійні і врівноважені.
  • Низький рівень критичного мислення. Так вже сталося, що ми звикли вірити абсолютно всій інформації, яка надходить з телебачення чи у соцмережах. Для нас це як догма. Особливо старше покоління, у якого слабо або взагалі не сформована навичка піддавати сумніву отриману інформацію. Тому ми сприймаємо і радо поширюємо будь-які фейки.
  • Емоційно заряджена інформація сприймається значно легше, бо вона б’є по наших больових точках. У даному випадку включає наш природній страх смерті. В такому стані підвищується рівень емпатії, альтруїзму, люди прагнуть допомогти один одному, підказати «найсвіжішу» і «найважливішу» інформацію, особливо якщо ця інформація «допоможе комусь врятувати життя». Згадайте новину про оприскування з вертольотів міст.
  • Наслідування. По телевізору показали пусті полички в супермаркетах. Людина іде в магазин просто купити хліба і молока або навіть пачку солі, яка справді закінчилася, бачить шалені черги з набитими візками, або пусті полиці. І полички можуть бути пусті не тому що в магазині закінчився товар, а тому що люди його хапають швидше, ніж продавці встигають викладати. Наша друга сигнальна система говорить нам, що є небезпека і якщо усі беруть, то і мені ж треба.

А якщо та ж сама людина заходить в магазин і бачить повні полички, спокійних покупців, вона реагує зовсім по іншому. Така поведінка заразна. Так, запаси зробити треба, але вони мають бути адекватними. Упаковка солі з 10-15 пачок вам точно не потрібна. А коли ви купуєте неадекватну кількість якихось продуктів, запитайте себе: Чи справді мені потрібно стільки товару? Що я з ним робитиму? А можливо трохи залишити, щоб і іншим вистачило, і паніку не нагнітати?

 

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПОЧИНАЄТЬСЯ ПАНІКА?
З’являється
🔸страх втратити контролю над собою, безумство;
🔸страх смерті;
🔸сильне серцебиття, прискорений пульс;
🔸підвищується пітливість;
🔸ускладнюється дихання, задишка, біль у грудях;
🔸запаморочення, слабкість, непритомність;
🔸озноб;
🔸нудота або неприємні відчуття в животі;
🔸деперсоналізація;
🔸оніміння кінцівок, блідість.

В чому її небезпека і шкідливість?👉В панічному стані суттєво #знижується_критичність і раціональність мислення. Тобто думаючи, що ми все контролюємо, насправді ми нічого не контролюємо. І у ситуації, коли треба буде швидко і обдумано приймати рішення, ми їх прийняти адекватно не зможемо.

👉Стан паніки суттєво #звужує_сприйняття_реальності. Ми думаємо в межах 1-3 варіантів рішення. Так організм природно економить енергію в стресовій ситуації. Однак інколи правильне рішення може бути іншим, для цього треба тільки заспокоїтися і поглянути на ситуацію ширше.

👉Будь-яка стресова ситуація мобілізує ресурси організму. Якщо ми в такому стані знаходимося 2-3 дні, #організм_сильно_виснажується і може дати збій. Напевно ви помічали, що після якихось важливих, стресових подій у нашому житті, наш організм вимагає відпочинку, а часом і звалюється в хворобу. Знижується імунітет і ми насправді стаємо ще більш вразливими до вірусу.

👉Як результат тривалих або інтенсивних панічних настроїв у деяких людей з часом можуть проявлятися #панічні_атаки або актуалізуватися хвороби в ремісії.

👉 сам по собі #суспільний_хаос, який спричинений колективною панікою, небезпечний. Ми самі своєю поведінкою перекреслюємо усі заходи, які робить держава для попередження поширення вірусу.

“Я ХОЧУ ВИРВАТИСЯ З ЦЬОГО КОЛА, АЛЕ ЯК?”

Володіючи цими нескладними ТЕХНІКАМИ ви зможете допомогти собі і близьким людям здолати паніку

  • зконцентруйтеся на відчуттях, які відчуваєте прямо зараз:
  • що ви чуєте? (спів пташок, шум машин за вікном, працюючу пральну машину, дитячий сміх….)
  • що ви відчуваєте на запах? (запах приємний, неприємний, щось смачно пахне…)
    вам холодно, тепло, жарко?
  • що ви відчуваєте на рівні свого тіла? (важкість плечей, журчання в животі, поколування ноги…)
  • дихайте глибоко і повільно не менше 5 хв., наприклад за принципом «квадрату», на рахунок 4 (вдих) – 4 (затримка дихання) – 4 (видих) – 4 (затримка). Зконцентруйтеся на своєму диханні. Уявляйте як повітря наповнює ваше тіло, забирає в ньому весь негатив, тривогу, шкідливі мікроорганізми, хворобу і з видихом виводить з організму.
  • чітко визначте, що в зоні вашої відповідальності, а на що ви вплинути не можете. Наприклад, залишитися зайвий раз вдома і мити руки ви можете, а от врятувати нещасних хворих в Італії скоріш за все ні. Прийміть той факт, що не все у ваших силах і зосередьтесь на тому, що ви реально можете зробити.
  • зробіть інформаційний детокс. Обмежте час перегляду новин і соціальних мереж. Уся найнеобхідніша інформація до вас дійде, навіть якщо ви прочитаєте новини 1 раз на день на одному достовірному ресурсі. Відфільтруйте сайти, ресурси, канали, які ви читаєте, і яким довіряєте. Дуже бажано, щоб це були достовірні джерела. Наприклад, про актуальну ситуацію в країні краще читати на офіційних сторінках Уряду, МОЗ і т.д.
    Самі не поширюйте фейкову інформацію, розганяючи паніку серед своїх знайомих. Не впевнені в її достовірності на 1000%, не поширюйте.
  • якщо у вашому оточенні є люди, які у спілкуванні нагнітають паніку, тимчасово обмежте своє спілкування з ними, бажано пояснити чому .
  • коли ми відчуваємо сильну тривогу, важливо не замикатися, а визнавати свій стан і ділитися своїми переживаннями з близькими людьми. Але якщо у вашому оточенні немає людей, здатних спокійно вас вислухати і заспокоїти, а ваші розмови скоріше закінчаться поширенням паніки, краще зверніться до психолога або долучайтесь до груп підтримки. Такі зараз активно діють онлайн. Ви і проговорити свої страхи, почуття зможете, і поширення паніки уникнете.
  • займіться домашніми буденними справами. Нарешті у вас є час перебрати речі, прибрати, пересадити квіти, прибити поличку, приділити час своїм рідним. Дістаньте нарешті шахи (чи будь яку іншу гру) з верхньої полиці шафи, пограйте з дитиною, поспілкуйтесь з чоловіком/дружиною, влаштуйте сімейний вечір, помрійте разом про майбутній відпочинок чи якісь інші важливі речі у вашому житі  Важливо повернутися до свого найближчого кола спілкування, зосередитися на ваших потребах.
  • згадайте, що ви на карантині не відпочиваєте, а дистанційно працюєте, тому переключайтеся на свої робочі завдання, які нікуди від вас не діваються
  • більше уваги приділіть своєму тілу, фізичній активності, різного роду активностям через фізичну дію, тобто прибирання, ремонтування, малювання, танці, фітнес, висаджування квітів, масочки, приймання ванни тощо. Усі негативні емоції і переживання ви будете виводити на зовні через дію.
  • потурбуйтесь про інших. Чи то ваші рідні, чи то сусіди – групи ризику. Звичайно, якщо ті інші не проти. Допомога іншим суттєво знижує наш стрес і дає відчуття контролю ситуації, якого нам зараз дуже бракує.
  • подивіться фільм онлайн, на який давно збиралися, чи почитайте книжку, але не апокаліптичні сюжети, а щось легке, життєствердне.
  • по можливості гуляйте на вулиці у безлюдних місцях, в лісі, парку, біля річки, принаймні виходьте на балкон. Свіже повітря, сонце, розквітаюча природа  надихають нас і дарують позитивний настрій.

Якщо вам важко впоратися самостійно, звертайтесь до психолога. Консультації можна проводити і онлайн

І звичайно ж не забувайте стежити за гігієною і дотримуватися правил карантину

#ДопомогаКолоТебе #ОнлайнКоло

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *